Науці не бракує ідей, а бракує ресурсу реалізувати ідеї. Приблизно так можна охарактеризувати загальний стан фінансування наукових досліджень. Чимало науковців підтвердять, що процес отримання грантів, упередженість та затягування розгляду робіт стають надокучливими палками в колесах. Тому все більше науковців і не тільки звертають увагу на DeSci, або децентралізовану науку. Цей підхід обіцяє трансформувати традиційну модель досліджень. Наприклад, прибрати бюрократичні бар’єри та розширити науковцям доступ до фінансування досліджень.
Та чи справді DeSci здатен змінити правила гри на науковому ринку, і кому вигідна така децентралізація? Редакція видання Crypto News дослідила це питання та поспілкувалась з криптоінвестором, підприємцем та експертом з питань міжнародних фінансових ринків і криптовалют Михайлом Пацаном.
Що таке DeSci
DeSci (тобто, Decentralized Science, децентралізована наука) – це нова парадигма у науковому світі. Суть ідеї полягає у поєднанні відкритої науки з технологіями Web3, зокрема блокчейном, смартконтрактами та токенізацією. DeSci пропонує зробити наукові дослідження прозорішими, доступнішими та менш залежними від централізованих інституцій, як журнали з платним доступом, грантові комітети чи університетські бюрократії.
Різниця в тому, що традиційне фінансування науки часто зосереджене у руках великих фондів або держави. Це часто бюрократизує отримання грантів, тож перспективні напрямки досліджень можуть залишатися недоступними для науковців через брак коштів.
А от DeSci пропонує відкриту інфраструктуру. Це означає, що незалежний дослідник чи приватний інвестор можуть брати участь у науковому процесі. Сюди входять фінансування проєктів, обмін даними, публікація результатів досліджень, захист авторських прав через NFT або блокчейн-реєстрація.
Основні принципи DeSci
Децентралізація – один із наріжних каменів DeSci. Так, замість одного умовно головного центру, контроль над науковим процесом розподіляється між спільнотою. До того ж зберігається прозорість публікацій та досліджень, адже блокчейн унеможливлює фальсифікацію результатів. Самі ж дані залишаються відкритими для будь-кого, незалежно від географії та місця розташування.
Ще одна цікава особливість DeSci – токенізація. Дослідники можуть випускати NFT на свої відкриття або використовувати DAO (децентралізовані автономні організації) для управління науковими проєктами та отримання фінансування.
Криптоінвестор Михайло Пацан стверджує, що токенізація проєктів та IP-NFT (токен інтелектуальної власності) дає змогу інвестувати «дрібними чеками» на ранніх стадіях. Так, будь-хто купує частку DAO або IP-NFT за сотні доларів, а спільнота сумарно формує шестизначний грант.
«Стаття чи патент, випущені як NFT, залишаються відкритими для читання, але їхній токен можна продавати на вторинному ринку. Автор автоматично отримує роялті з кожного перепродажу», – пояснює експерт.
Пацан відзначає, що таким чином зникають paywall’и (платні стіни) видавництв. Так, замість передплат надається фінансування через цифрові колекційні активи, а науковий контент стає відкритим для всіх.
Технології та інструменти DeSci
По суті, децентралізована наука тримається на тих самих технологіях, що й криптовалюти та Web3-проєкти. Михайло Пацан уточнює, що DeSci спирається передусім на блокчейн-інфраструктуру (Ethereum, L2-мережі, IPFS/Arweave), смарт-контракти й NFT.
Блокчейн
Це децентралізований реєстр, де фіксуються всі дії: від публікації дослідження до фінансування проєкту. Якщо точніше, то блокчейн зберігає наукові дані незмінними та відкритими. Тобто, усі можуть перевірити, хто і коли створив певну роботу, які джерела фінансування були використані та які результати отримано.
«Блокчейн фіксує авторство, голосування в DAO та хронологію даних, роблячи їх незмінними й прозорими», – зазначає Михайло Пацан.
Так можна запобігти фальсифікації результатів та підтвердити достовірність наукових досліджень.
Смарт-контракти
Це програмовані угоди, які автоматично виконуються, коли реалізовано певні умови. У DeSci вони дозволяють автоматизувати фінансування, розподіл коштів, управління грантами та співпрацю між науковцями.
Наприклад, контракт може виплатити частину коштів після завантаження проміжного звіту або відкриття даних у публічному доступі.
NFT (невзаємозамінні токени)
У контексті DeSci NFT використовуються як цифрові “паспорти” на наукові роботи, дані або навіть ідеї. Так можна перекрити будь-які зазіхання на авторське право або актуалізувати результати своїх досліджень. Михайло Пацан також відзначив суттєву роль NFT:
«NFT перетворюють статті, набори даних і патенти на унікальні цифрові активи з контрольованим обігом».
Наприклад, дослідник може випустити NFT на свій набір даних, який потім купуватимуть або ліцензуватимуть інші вчені чи компанії.
Штучний інтелект
Криптоінвестор називає ШІ «другою видимою рукою» серед технологій. Пацан пояснює, що відкриті масиви децентралізованих даних слугують паливом для моделей, які автоматизують пошук гіпотез, дизайн експериментів і навіть первинне рецензування.
«У тандемі блокчейн + AI стискається науковий цикл. Тобто, час від генерації ідеї до перевірки результату cкорочується з років до місяців», – зауважує експерт.
Переваги DeSci
Революція в науці від DeSci полягає в повній переоцінці ролі науковця в системі. Повна автономія замість багаторічної боротьби за гранти, закритих журналів і залежності від інституцій. Які ще й бувають неповороткими та упередженими. Децентралізована модель може стати відповіддю на біль науковців щодо відсутності фінансування та монетизації інтелектуальної праці.
Те, що науковці отримують не лише фінансування, а й нову економіку навколо своєї роботи, відмічає й Михайло Пацан.
«Це додаткові доходи — від первинного продажу IP-NFT, роялті з перепродажів, баунті (винагорода – ред.) за відкриті дані та навіть за якісні рецензії», – наголошує експерт.
Як бачимо, наукова робота стає цифровим активом. ЇЇ можна токенізувати, передавати, продавати або ліцензувати.
DeSci значно пришвидшує збір коштів
За словами Пацана, DAO-спільноти – глобальні, тож фінансування може надходити буквально протягом кількох днів. Це різко контрастує з традиційною системою, де очікування на рішення грантової комісії може тривати місяцями.
Формується новий тип наукової репутації – децентралізоване CV
Експерт говорить, що усі внески: написання коду, аналітика, peer review (рецензія фахівців – ред.), дані зберігаються у блокчейні, їх не можна підробити чи стерти. Це дозволяє будувати кар’єру навіть незалежним дослідникам без прив’язки до університету.
Тематична свобода
DeSci не просто реформує фінансування науки, а навіть повертає контроль над дослідженням самим науковцям.
«Немає потреби підлаштовуватися під пріоритети донорів. Достатньо переконати спільноту, зацікавлену в результаті», – зазначає Пацан.
Проблеми та виклики DeSci
Хоча децентралізована наука пропонує нову модель для досліджень і фінансування, її впровадження супроводжується низкою складнощів. Проблеми стосуються як технологічного середовища, так і людського фактору: звички, довіра та регуляторна база.
- Юридична невизначеність. Тобто, відсутність правового регулювання NFT, DAO та смарт-контрактів.
- Технічна складність. Зокрема, складні інтерфейси, низька сумісність з традиційними платформами.
- Верифікація якості. Нестача централізованої перевірки робіт та даних.
- Спротив з боку академічних структур. Недовіра до нової моделі, відсутність підтримки з боку університетів та журналів.
- Низька інформованість. Як наслідок – високий поріг входу для дослідників без досвіду у Web3.
Попри виклики, DeSci продовжує розвиватися як альтернатива існуючій системі. Шлях до масового впровадження буде поступовим, і для його подолання потрібна не лише технічна зрілість, а й готовність наукової спільноти до змін.
Приклади успішних проєктів DeSci
Децентралізована наука вже вийшла за межі концепцій і тестів. Наразі існує декілька платформ, які активно використовують Web3-технології для фінансування досліджень та управління інтелектуальною власністю.
- VitaDAO. DAO фінансує дослідження довголіття та вже залучило мільйони доларів на проєкти у сфері біомедицини.
- Molecule. Платформа токенізує наукові ідеї у вигляді IP-NFT та з’єднує дослідників з інвесторами.
- ResearchHub. Децентралізована платформа для обговорення і публікації наукових статей, підтримується криптовинагородами.
- LabDAO. Інфраструктура для обміну науковими ресурсами та послугами, що дозволяє лабораторіям співпрацювати без посередників.
Майбутнє DeSci
DeSci поступово формує альтернативну модель науки, де публікації, рецензії, фінансування та репутація живуть за іншими правилами. Михайло Пацан прогнозує, що упродовж найближчих 5–10 років DeSci може стати відкритим шаром поверх класичних академічних структур. Це означає, що наукові статті публікуватимуться одразу у відкритих децентралізованих базах. Рецензії пише спільнота дослідників, яка отримує за це токени. А замість традиційних імпакт-факторів якість підтверджується NFT-сертифікатами.
Окремо Пацан виділяє роль блокчейна, який дозволить тонко налаштовувати доступ. Завдяки цьому секретні або комерційні дані зберігатимуться за смарт-контрактним ключем, а відкриті – будуть доступні всім.
«Якщо тренд збережеться, гранти-DAO та journals-as-NFT можуть перетворитися з нішевої новинки на стандарт, що зробить науку швидшою, прозорішою й демократичнішою для суспільства й самих дослідників», — підсумовує криптоінвестор.
Отже, децентралізована наука ще формується. Певною мірою – з помилками, викликами та експериментами. Але її фундаментальні ідеї: прозорість, глобальна участь і справедлива винагорода – вже сьогодні затребувані у науковому світі.