У міру того, як штучний інтелект стає дедалі доступнішим, зростає і складність шахрайських схем у криптовалютному просторі. Так, раніше зловмисники обмежувалися фішинговими сайтами чи типовими схемами. А от сьогодні AI шахрайство виходить на новий рівень. І тепер воно стало більш переконливим, масштабованим і прихованим.
Команда видання Crypto News дослідила еволюцію шахрайства із застосуванням штучного інтелекту та поспілкувалася на цю тему з партнером практики АІ від компанії Jusctum – Петром Біликом.
Як AI використовується у криптошахрайствах: інструменти та методи
Штучний інтелект (ШІ) стрімко перетворюється на потужну зброю в арсеналі шахраїв. Про це говорять спеціалісти з кібербезпеки, зокрема, й Петро Білик з Jusctum:
«Використовуючи технології глибокого навчання та генеративного ШІ, зловмисники створюють дедалі масштабніші та переконливіші схеми обману, що призводить до багатомільйонних збитків для інвесторів».
Експерт стверджує, що тут можна назвати багато прикладів: від підроблених відео за участю відомих особистостей до автоматизованих фішингових атак. Тож штучний інтелект онлайн відкрив перед шахраями нові можливості для обману, надаючи їм інструменти для дій із безпрецедентною точністю та масштабом.
Новий вимір шахрайства: найпоширеніші методи
За словами Петра Білика, штучний інтелект по суті, перевів сферу шахрайства від «ручного» до фактично «промислового» масштабу. Якщо раніше для здійснення великої афери була потрібна команда з кількох осіб, то тепер один зловмисник може використовувати AI шахрайство.
Тобто, тепер зловмисники можуть самі автоматично генерувати тисячі персоналізованих фішингових листів, вести паралельні розмови через псевдочати підтримки або атакувати десятки цільових платформ одночасно.
«Окрім цього, ШІ значно підвищує переконливість, таким чином людина без досвіду може не відрізнити людське повідомлення від згенерованого ШІ», – підкреслює Білик.
Експерт розповів про найбільш поширені інструменти AI шахрайства, які вже принесли інвесторам чимало проблем.
Deepfake-відео та аудіо
Все частіше шахраї створюють реалістичні відео з deepfake-імітацією відомих осіб у криптосфері, які нібито просувають фейкові токен-роздачі або обіцяють надприбутки.
«Ще одним прикладом такого шахрайства можна назвати Deepfake-відео та документів з метою проходження процедур ідентифікації на криптобіржах. Надалі ці акаунти можуть використовуватися для виводу коштів від хакерських атак», – розповідає юрист.
Партнер Juscutum відмічає, що такі криптовалютні шахрайства поширюються через соцмережу X, YouTube-рекламу чи зламані акаунти. А завдяки високій якості синхронізації губ і голосу, обман стає майже невиявним навіть для досвідчених інвесторів.
AI-керовані фішингові боти
AI шахрайство також активно використовує ботів для створення фейкових акаунтів, як-от X, Telegram та Discord. Вони автоматично коментують пости криптоінфлюенсерів, просуваючи шахрайські роздачі. Такі боти імітують людську активність: роблять лайки, репости, діалоги, що створює ілюзію довіри.
Водночас ШІ аналізує відкриті дані користувачів і генерує тисячі персоналізованих фішингових листів. Кожен із них трохи відрізняється за текстом і стилем, що дозволяє обходити фільтри й підвищує шанси на успішний обман.
«Наприклад, якщо ШІ бачить, що ви цікавитеся DeFi-проєктами на базі Solana, він може використати цю інформацію для підготовки вам листа, пропонуючи вигідний “аірдроп”», — пояснює експерт.
Генерація шахрайських платформ
Петро Білик розповів, що сучасне AI шахрайство дозволяє зловмисникам створювати фейкові сайти та мобільні додатки для трейдингу. Причому візуально вони не відрізняються від легальних платформ. Такі платформи часто демонструють вигадані прибутки, використовують підроблену аналітику та крадуть кошти користувачів. На додачу, професійний дизайн, фейкові відгуки та симуляція живої активності на платформі дуже легко вводять в оману інвесторів.
ШІ також використовується для генерації whitepaper’ів із технічною термінологією, візуальних матеріалів, логотипів. Іноді можна побачити навіть фото “команди” з вигаданими людьми із фейковими профілями в соцмережах. І все це можна створити за лічені хвилини, без залучення дизайнерів чи копірайтерів.
Як відмічає юрист, подібні проєкти мають ще й чатботів, які відповідають на запитання, дають інструкції та застосовують техніки соціальної інженерії. І насправді це досить серйозна загроза для криптовалютної безпеки, адже навіть досвідчені користувачі можуть не відрізнити шахрайський продукт від справжнього.
Маніпуляція ціною
Партнер практики АІ від Juscutum наголошує також на небезпеці з ШІ-трейдингових ботів. Вони використовуються для маніпуляції ціною маловідомих криптовалют. Так, спочатку створюється ажіотаж навколо токену, потім трейдингові боти починають здійснювати велику кількість дрібних угод між собою, штучно роздуваючи торговий об’єм та ціну.
Реальні інвестори, бачачи стрімке зростання, починають купувати. Коли ціна досягає піка, шахраї миттєво продають усі свої активи, обвалюючи ціну до нуля і залишаючи інвесторів зі знеціненими монетами.
Маніпуляція громадською думкою
Ще один нових з методів AI шахрайства, про які говорить Білик – це масоване залучення ШІ-ботів до обговорення фейкових проєктів у X, Reddit та Telegram. Ці боти активно формують позитивний інформаційний фон: відповідають на запитання, публікують “успішні” кейси, вступають у суперечки зі скептиками та поширюють фейкові скріншоти прибутків.
Для реальних користувачів це виглядає як органічна активність навколо перспективного проєкту, що створює хибне відчуття популярності та довіри. Таким чином, ШІ можна використовувати не лише в криптошахрайстві, але й в пропаганді.
Персоналізовані атаки
У контексті AI загроз криптовалюти ШІ активно аналізує публічну інформацію про потенційних жертв у соціальних мережах. Це робиться, щоб формувати максимально персоналізовані шахрайські пропозиції, адаптовані до інтересів і цифрової активності людини.
У разі цільових атак зловмисники можуть також застосовувати ШІ для клонування голосу, підвищуючи переконливість обману та ймовірність успішного вторгнення.
«Наприклад, вони можуть зателефонувати жертві, представившись співробітником служби безпеки її криптобіржі, і голосом, що імітує офіційного представника, повідомити про “підозрілу активність” на її рахунку та виманити дані для входу під приводом “захисту активів”», – розповідає Білик.
Наприклад, у разі зламу акаунта в Telegram шахраї можуть проаналізувати чати та голосові повідомлення, щоб згенерувати фейкове аудіо з подібним голосом. Далі жертві надсилається повідомлення з проханням позичити гроші, начебто від знайомої людини.
Як зупинити ШІ-криптошахрайство: технічні інструменти для виявлення
Петро Білик наголошує, що боротьба з AI-шахрайством ведеться на кількох фронтах, і кожен учасник ринку має свою роль, тож ефективною ця боротьба може бути з комплексним підходом. До того ж, штучний інтелект швидко адаптується до нових технологій і це створює ще один виклик у боротьбі.
Спеціалізоване програмне забезпечення аналізує відео та зображення на наявність мікроскопічних невідповідностей, які залишають AI-алгоритми. Це може бути неправильне мерехтіння очей, дивна гра світла й тіні, розмиття на межі об’єктів (наприклад, волосся), асинхронність рухів губ з аудіодоріжкою. Подібна AI детекція шахрайства стає критично важливою у контексті гібридних інформаційних загроз.
«Інші системи аналізують не сам контент, а спосіб його створення. Наприклад, швидкість набору тексту, рух миші, спосіб взаємодії з сайтом. AI-боти часто мають нелюдські патерни поведінки, які можна виявити», – доповнює юрист.
Компанії на кшталт Chainalysis та Elliptic використовують ШІ для аналізу транзакцій у блокчейні. Їхні інструменти можуть ідентифікувати гаманці, пов’язані з шахрайськими схемами, відстежувати рух вкрадених коштів та виявляти аномальну активність, характерну для схем “Pump-and-Dump”. Подібні підходи значно підвищують безпеку криптовалюти, попри зростання складності шахрайських методів.
Боротьба з AI-криптошахрайством на законодавчому рівні
Уряди дедалі активніше реагують на загрози, пов’язані з використанням штучного інтелекту у шахрайських цілях.
Take It Down Act від США
Сполучені Штати Америки ухвалили ініціативу Take It Down Act, спрямовану на протидію поширенню неконсенсусного діпфейк-контенту, передусім сексуального характеру.
«Хоча закон не фокусується виключно на фінансовому шахрайстві, він створює важливий прецедент для притягнення до відповідальності за створення та використання будь-яких шкідливих діпфейків і покладає на платформи обов’язок видаляти такий контент» – коментує Петро Білик.
Крім того, окремі штати, зокрема Нью-Йорк, Техас, Каліфорнія й Колорадо, впроваджують власні нормативні ініціативи, що стосуються регулювання ШІ. Така активність пояснюється зростанням AI шахрайства у цифровому середовищі.
AI Act у Європейському Союзі
Це перший комплексний закон, що регламентує застосування ШІ. Акт класифікує системи за рівнем ризику й уже частково набув чинності з лютого 2025 року.
Забороненими стали ті моделі, які використовуються для маніпуляцій або соціального скорингу. Це створює бар’єри для використання непрозорих ШІ-алгоритмів у криптосфері, сприяючи підвищенню криптовалютної безпеки.
Методологія HUDERIA
Окрему роль відіграє підхід HUDERIA (Human Rights, Democracy, and the Rule of Law Impact Assessment, запропонований Радою Європи. HUDERIA допомагає розробникам ШІ-продуктів оцінити потенційний вплив технологій на права людини, демократію та верховенство права.
Як розповів Петро Білик, методологія передбачає аналіз ризиків на всьому життєвому циклі ШІ-системи від розробки до впровадження та подальшого використання. Вона змушує розробників ставити собі питання:
- Чи може наш продукт бути використаний для створення оманливого контенту?
- Чи може він сприяти дискримінації або фінансовій ізоляції певних груп?
- Які механізми захисту від зловживань ми можемо впровадити?
Такий аудит не лише знижує імовірність зловживань, а й підвищує довіру користувачів: важливу складову захист криптовалют.
Просвітницька та практична робота з криптобіржами
Юрист підкреслює, що криптобіржі мають використовувати ШІ для безпеки криптовалют та даних користувачів. Це стосується зокрема:
- моніторингу транзакцій,
- виявлення підозрілих дій,
- ретельних перевірок нових токенів перед лістингом,
- регулярного інформування про нові шахрайські схеми.
Не кажучи вже про застосування інструментів для виявлення діпфейків під час KYC.
Крім того, експерт вважає, що необхідно проводити просвітницьку роботу з боку криптобірж і правоохоронців, щоб формувати у користувачів нульову довіру й критичне мислення.
«Ставтеся скептично до пропозицій “легких грошей”, перевіряйте джерела, не передавайте приватні ключі чи seed-фрази, користуйтеся унікальними паролями та двофакторною автентифікацією», – застерігає Білик.
Прогнози на майбутнє: чи встигне захист за еволюцією загроз?
На думку партнера практики АІ від компанії Jusctum, штучний інтелект онлайн уже став не лише рушієм прогресу, а й інструментом у руках зловмисників, які використовують його для фішингу, deepfake-обману та атак у криптосфері.
Уряди відповідають ініціативами регулювання, а індустрія безпеки — розробкою рішень, що мають зробити шахрайство економічно невигідним.
«Ключем до успіху буде поєднання технологічних інновацій, жорсткого регулювання та високого рівня цифрової грамотності користувачів, – прогнозує Петро Білик. – В майбутньому ефективна протидія шахрайствам потребуватиме не лише технологічних рішень, а й етичної відповідальності розробників, підвищення обізнаності суспільства та гнучкого законодавчого регулювання».
Таким чином, баланс між інноваціями та безпекою стане ключовим чинником стійкості цифрового світу.