18 липня 2025 року президент США Дональд Трамп підписав історичний закон GENIUS Act (Guiding and Establishing National Innovation for U.S. Stablecoins), який уперше на федеральному рівні врегульовує діяльність емітентів стейблкоїнів. Законопроєкт пройшов Палату представників з помітним відривом — 308 голосів «за» проти 122 «проти», а раніше був підтриманий і Сенатом. Уперше в США створено правову базу, що визначає вимоги до забезпечення, звітності, відповідальності та антимонопольних обмежень у сфері цифрових валют, які прив’язані до фіатних активів. Проте наскільки нове законодавство є «рішенням» для ринку? І які ризики воно створює?
Закон GENIUS Act зобов’язує емітентів стейблкоїнів відповідати низці вимог: повне резервне забезпечення у пропорції 1:1 до долара США, щомісячний аудит, публічна звітність, AML/KYC-режим, заборона на виплату будь-якого доходу по токенах. Компанії, що бажають випускати такі активи, повинні зареєструватися як PPSI (Permitted Payment Stablecoin Issuers), мати відповідний капітал та пройти регуляторну перевірку. Важливо, що небанківські емітенти з річним обсягом стейблкоїнів до $10 млрд можуть отримати ліцензію не лише на федеральному рівні, а й через штати — за прикладом фінтех-ліцензій у Нью-Йорку чи Вайомінгу.
Що позитивного пропонує GENIUS Act
Інноваційним є те, що закон вперше визначає правовий статус стейблкоїнів як «інструментів платежу», а не цінних паперів. Це відкриває широкі можливості для їх використання в торгівлі, фінансових розрахунках, трансграничних переказах та банкінгу. Водночас, положення про заборону виплати доходу або відсотків по стейблкоїнах стало джерелом запеклих дискусій у криптоспільноті та науковому середовищі.
Якщо казати про позитивні наслідки, очевидною перевагою GENIUS Act є підвищення прозорості і захисту користувачів. Завдяки вимогам до резервного покриття, інвестори зможуть бути впевнені, що кожен стейблкоїн реально підтримується фіатним активом. Це суттєво знижує ризики так званих «чорних лебедів», на кшталт краху TerraUSD, що спричинив мільярдні збитки у 2022 році.
Банки та великі платіжні системи, раніше остерігаючись входити у криптосферу, тепер отримують чіткі правила гри. Закон фактично відкриває двері для широкої фінансової інтеграції — очікується, що до кінця 2026 року до ринку приєднаються провідні американські банки, а Visa і Mastercard уже тестують інтеграцію «білого списку» стейблкоїнів.
Вже зараз видно ефект: після ухвалення GENIUS Act, акції криптокомпаній на американських біржах зросли в середньому на 12%, тоді як ринок стейблкоїнів за три дні додав $18 млрд до капіталізації. Це свідчить про зростаючу довіру інвесторів до сектору.
Які проблеми залишаються, незважаючи на GENIUS Act
Проте, попри ентузіазм фінансового сектору, експерти звертають увагу на низку проблем. Найбільш обговорюваною є заборона на виплату відсотків або доходів по стейблкоїнах. За задумом законодавців, це має обмежити спекулятивний характер цифрових активів та не допустити їх перетворення на «небанківські депозити». Проте така заборона різко знижує інвестиційну привабливість stablecoin-платформ, що раніше пропонували дохідність у розмірі 5–8% річних.
Ця регулятивна норма, на думку Deutsche Bank, стала ключовою причиною зростання ціни на Ethereum — інвестори почали активно шукати альтернативні активи з потенціалом прибутковості. У день підписання GENIUS Act Ether подорожчав до $3783 — максимуму з грудня 2024 року. Біткойн піднявся на 1%, залишаючись на 3% нижче історичного піку.
Крім того, науковці та правозахисники, зокрема з Transparency International, критикують закон за недостатній нагляд над потенційними системними ризиками, пов’язаними з Big Tech. Закон не містить обмежень на випуск стейблкоїнів великими технологічними корпораціями — і це створює небезпеку монополізації ринку гігантами на кшталт Meta чи Amazon.
Не менш важливий аспект — це відсутність централізованого нагляду: PPSI можуть реєструватися як у федеральних регуляторів, так і через штати, що створює потенційну «регуляторну конкуренцію» і загрозу фрагментації нормативної бази. Дехто порівнює ситуацію з періодом «дикого фінтеху» 2017–2019 років.
Замість висновку
GENIUS Act — це водночас прорив і виклик. Він підвищує довіру до ринку цифрових валют, забезпечує користувачам прозорість і безпеку, відкриває двері для фінансової інтеграції криптовалют. Але разом із тим обмежує інноваційні фінансові продукти, знижує прибутковість стабільних активів і створює нові регуляторні дилеми. У цьому законі вбачається важливий крок до створення глобального регуляторного стандарту. Проте лише час покаже, чи вдасться США зберегти баланс між інновацією, контролем і свободою вибору для інвесторів.