Майнінг криптовалют сьогодні – це глобальна індустрія, яка вже зараз споживає більше електроенергії, ніж деякі країни світу. Принаймні, про це говорять дані Кембриджського індексу споживання електроенергії біткоїном (CBECI). Згідно з цими даними, загальне споживання мережі Bitcoin у 2024 році перевищило 120 ТВт·год на рік. Це більше, ніж щорічне споживання електроенергії в Аргентині або Нідерландах.
Тож редакція Crypto News дослідила екологічні виклики майнінгу криптовалют. Ми проаналізували нові «зелені» ініціативи, альтернативні алгоритми консенсусу, як-от Proof-of-Stake, та екологічні інновації від провідних компаній. Коментарями з нами поділилися експерти Binance, а також представники блокчейн-проєктів, що впроваджують принципи енергоефективності.
Як працює майнінг і чому він споживає стільки енергії
Іноді сам майнинг порівнюють з цілим «електричним монстром». Мовляв, енергетичні витрати майнінгу мають такі ж масштаби, як в середньої країни. При цьому майнінг не створює жодного матеріального продукту, а по суті підтримує роботу цифрової бухгалтерії в блокчейні.
У класичному варіанті, зокрема для біткоїна, використовується алгоритм Proof-of-Work (PoW) або «доказ роботи». Суть полягає в тому, що комп’ютери по всьому світу змагаються між собою, розв’язуючи складні математичні задачі, аби підтвердити нові транзакції в блокчейні.
Ці задачі не мають практичної цінності. Це радше криптографічні головоломки, які вимагають величезні ресурси для їх вирішення.Так от, за правильне рішення майнер отримує винагороду у вигляді нових монет (наприклад, BTC). Саме етап видобутку блоку і є суттю того, що таке майнінг криптовалют.
Проте, щоб збільшити шанси на перемогу, потрібні потужні ферми з сотнями або тисячами спеціалізованих машин (ASIC). Причому, щоб вони працювали в режимі 24\7. А це призводить до величезних споживань електроенергії.
Крім того, обчислювальна складність блоку зростає зі збільшенням кількості майнерів у мережі. Тобто, що більше учасників, то більше ресурсів витрачається, щоб зберегти шанс на успішне завершення блоку. Це створює ефект зворотної енергоефективності: чим ціннішою стає криптовалюта, тим більше інвестицій у майнінгову ферму криптовалют, тобто, у «залізо», тим більше електрики споживається. Якщо коротко, то це виливається у різні наслідки:
- величезні дата-центри, які іноді розміщуються поблизу електростанцій;
- постійне тепловиділення та потреба в охолодженні;
- викиди CO₂ (особливо якщо майнінг живиться від вугілля чи газу).
І хоча PoW гарантує надійність і децентралізацію, його екологічна вартість дедалі частіше ставиться під сумнів. Саме тому все більше блокчейн-проєктів шукають більш еко-дружні практики в майнінгу.
Екологічні наслідки криптомайнінгу
Як бачимо, майнінг – досить енергозатратний процес, який супроводжується значними екологічними ризиками. І насамперед йдеться про високі енергетичні витрати та забруднення навколишнього середовища та карбоновий слід майнінгу, що часто співвідноситься з рівнем викидів цілих країн.
Іноді ці фактори навіть перевантажують інфраструктуру у вразливих країнах. Наприклад, у Казахстані після релокації ферм з Китаю виникли регулярні перебої з електропостачанням.
Чи справді майнінг такий шкідливий?
Проте, як це буває з багатьма проблемами, вплив майнінгу на екологію часто можуть перебільшувати. Принаймні, так вважають представники однієї з найбільших криптобірж у світі – Binance:
«Міф про «неекологічність» криптовалют значною мірою пов’язаний з енерговитратністю алгоритму Proof-of-Work (PoW), який, зокрема, використовує мережа біткоїна. Проте саме по собі енергоспоживання не є автоматично шкідливим для довкілля».
Так, експерти Binance посилаються на дослідження Galaxy Digital, згідно з яким мережа біткоїна споживає вдвічі менше енергії, ніж дата-центри 100 найбільших банків світу, і в 12 разів менше, ніж побутові пристрої в американських домівках, які працюють у фоновому режимі. Ба більше, обсяг енергії, що щорічно втрачається при передачі й розподілі електроенергії, майже у 20 разів перевищує споживання мережі біткоїна.
«Ключовий момент: понад 60% енергії, яку використовували для майнінгу біткоїна у 2025 році, вже надходить із відновлюваних джерел. Це за даними Bitcoin Mining Council та Cambridge Centre for Alternative Finance.
Причому, ця частка продовжує зростати. Тому називати криптовалюти “екологічною загрозою” без урахування реальних даних і прогресу індустрії некоректно», – зазначили експерти.
Зелені ініціативи у світі блокчейну
Тож дедалі більше блокчейн-проєктів впроваджують стратегії переходу на відновлювану енергію, щоб зменшити вплив майнінгу на екологію.
Спеціалісти з Binance відзначають, що індустрія активно переходить до сталих моделей. Найяскравішим прикладом експерти вважають Ethereum. У 2022 році мережа перейшла з PoW на механізм Proof-of-Stake (PoS), зменшивши енергоспоживання більш ніж на 99,9%.
Так, спираючись на дані з Digiconomist, в Binance підкреслюють, що одна транзакція в мережі Ethereum споживає лише 0,01 кВт·год, а мільйон транзакцій споживає стільки ж, скільки одне-два домогосподарства за місяць.
«Різниця колосальна, як між Ейфелевою вежею і тенісним м’ячиком, або між басейном і пляшкою води», – коментують експерти такий приклад економії енергії у майнінгу.
Тобто, якщо брати дані Кембриджського центру альтернативних фінансів, річне споживання електроенергії Ethereum еквівалентне споживанню 587 кондиціонерів. Це менше, ніж споживають багато великих компаній чи відомих будівель.
«І це для системи, що вже обробила понад 400 мільйонів транзакцій із середнім часом обробки лише кілька хвилин – вражаючий показник», – наголосили в Binance.
Також усе більше мереж, як-от Cardano, Polkadot і Solana, від початку працюють на енергоефективних алгоритмах і споживають лише частки кВт·год на рік.
Крім того, експерти поділилися ще прикладами успішного впровадження екологічних інновацій в майнінгу криптовалюти:
- в Австралії запущено перший майнінг-центр, який працює на 100% сонячній енергії;
- у Бразилії використовують надлишкову гідроенергію без навантаження на мережу і це приносить мільйони доларів доходу;
- в Ісландії, Норвегії, Канаді та США ферми працюють на гідро- та вітроенергії.
Також багато компаній використовують залишкову енергію від промислових або енергетичних об’єктів. Це допомагає балансувати енергосистему і зменшувати втрати.
Окремо можна відзначити розвиток хмарного майнінгу криптовалют, який дозволяє розміщувати потужності у юрисдикціях з чистішою енергетикою, тим самим мінімізуючи локальний тиск на інфраструктуру та викиди CO₂.
Регулювання та обмеження: як реагує світ
Експерти Binance відзначили, що деякі країни вже вводять жорсткі обмеження. Так, у 2021 році Китай повністю заборонив PoW-майнінг, що спричинило масову міграцію майнерів до інших країн:
«Проте значно перспективніший підхід не заборони, а стимулювання “зеленого” майнінгу. У США та Канаді активно розвиваються ферми, що працюють на відновлюваних джерелах енергії. Наприклад, у Техасі держава підтримує використання надлишкової енергії в енергосистемах із нестабільною генерацією (сонячною і вітровою)», – говорять фахівці.
Експерти Binance зазначають, що такі заходи дозволяють не лише зменшити карбоновий слід майнінгу, але й зробити енергетичну інфраструктуру більш гнучкою та інноваційною.
Схожі ініціативи помітні і в Європі. Наприклад, у Швеції та Норвегії майнінг, що споживає вуглецево-інтенсивну енергію, піддається податковому тиску. Натомість компаніям, що переходять на «зелену» енергетику, пропонують послаблення та пільги.
На африканському континенті екологічний вектор також починає відігравати роль у формуванні підходів до майнінгу. У Кенії та Ботсвані зростає зацікавлення у використанні надлишків «зеленої» енергії, зокрема гідро- та геотермальної, для живлення майнінгових ферм криптовалют.
Так, компанія Gridless у Кенії співпрацює з місцевими енергетичними кооперативами, спрямовуючи надлишкову електроенергію до невеликих майнінгових установок, тим самим підтримуючи розвиток енергетичної інфраструктури у віддалених регіонах.
Майбутнє екологічного майнінгу
Загалом екологічні виклики майнінгу створюють тиск на індустрію з одного боку, та стимулюють появу нових технологічних рішень з іншого. І питання вже не в тому, чи зможе майнінг адаптуватися до екологічних вимог, скільки в тому, як швидко і наскільки масштабно це станеться.
Великий потенціал мають децентралізовані майнінгові установки, що працюють на локальних відновлюваних джерелах: гідро, сонячній чи геотермальній енергії. Також розвиваються підходи до зниження карбонового сліду майнингу через удосконалення обладнання. Наприклад, нові покоління ASIC-чипів вже енергоефективні, а деякі компанії експериментують із моделями майнінгу на базі мобільних або периферійних пристроїв.
Тим часом в Binance відмічають, що ситуація суттєво та системно покращується. Серед ключових змін експерти виділяють наступні інновації в майнінгу криптовалюти:
- перехід великих мереж (як-от Ethereum) на енергоефективні алгоритми;
- згідно з даними Bitcoin Mining Council і Cambridge Centre for Alternative Finance, понад 60% енергії для майнінгу біткоїна у 2025 році надходить із відновлюваних джерел (порівняно з приблизно 35% у 2021 році — прогрес вражаючий);
- запуск майнінгових центрів на сонячній і вітровій енергії;
- впровадження технологій повторного використання тепла від майнінгу;
- розвиток peer-to-peer торгівлі надлишковою енергією з використанням блокчейна.
«Сьогодні криптоіндустрія – один із найдинамічніших секторів, орієнтованих на сталий розвиток і екологічну трансформацію», – підсумували фахівці.Таким чином, екологічно чистий майнінг поступово стає новою нормою всієї криптоіндустрії. І цілком ймовірно, що подальший розвиток залежатиме від здатності поєднати економічну доцільність з технологічними інноваціями.