Популярність криптовалют у світі та в Україні стрімко зростає. Відповідно, виникає потреба у створенні прозорих правил для оподаткування крипти. В Україні цей процес йде непросто. Наразі базовим документом для регулювання криптовалюти може стати законопроєкт №10225-д. Саме тому видання Crypto News аналізує основні положення документа, технічну й інституційну готовність нашої країни до впровадження новацій, а також реакцію ринку та ключових гравців галузі.
Своєю експертизою в цьому питанні поділилися:
- Ярослав Калиниченко, криптоексперт та CMO у Generis Web3 Marketing Agency .
- Денис Ерсой, керівний юрист практик податків/транзакційне та міжнародне оподаткування юридичної компанії ARZINGER.
- Також коментар надав Кирило Хом’яков, регіональний голова Binance в Центральній та Східній Європі, Центральній Азії та Африці.
Огляд Законопроєкту №10225-д
У квітні 2025 року вийшов оновлений Законопроєкт №10225-д, що визначає оподаткування криптовалюти (або віртуальних активів), як пріоритетний напрям інтеграції України у європейське правовое поляе Наразі документ перебуває на етапі підготовки до першого читання у Верховній Раді.
«Це великий, складний законопроєкт, який містить у собі понад 200 сторінок і об’єднує в собі питання регулювання обігу криптоактивів, статусу регуляторів цього ринку, питання оподаткування з криптоактивом», – відзначає автор документа та нардеп Данило Гетманцев.
За словами політика, законопроєкт пропонує окреме оподаткування прибутку від операцій з віртуальними активами (ВА), яке не змішується з іншими видами доходів. Йдеться про прибуток, а не весь дохід. Тобто, податок сплачується тільки з різниці між доходами від продажу ВА та витратами на їх придбання протягом року. Фізичні особи самостійно декларуватимуть такі доходи й платитимуть податок. При цьому не оподатковуються
- операції з обміну одного ВА на інший;
- продаж ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;
- ВА, отримані безкоштовно від емітентів або в обмін на персональні дані.
У перший рік після ухвалення нових правил діятиме знижена ставка податку для фізичних осіб – 5% (це зазначено в пояснювальній записці до законопроєкту).
При цьому не потрібно буде доводити, скільки саме ви витратили на купівлю криптовалюти. Але вже після цього перехідного періоду доведеться сплачувати стандартні 18% ПДФО і 5% військового збору, і всі витрати треба буде документально підтверджувати.
Хто регулюватиме ринок
Наразі відомо, що в Законопроєкті не визначено, хто саме буде регулятором ринку криптовалюти в Україні. За задумом авторів законопроєкту, сферу повноважень регулятора має визначити Кабінет Міністрів між Нацбанком та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), а також Мінцифри.
Оцінка експертів
Регіональний голова Binance в Центральній та Східній Європі Кирило Хом’яков відзначає: новий законопроєкт вийшов максимально наближеним до європейської версії регулювання, і суттєво відрізняється від раніше представленої версії.
А керівний юрист практик з компанії ARZINGER Денис Ерсой акцентує: нова версія законопроєкту чіткіше визначає правила податку на криптоактиви:
«Законопроєкт 10225-д від 24.04.2025 нарешті встановлює більш справедливі правила оподаткування доходів приватних інвесторів від продажу віртуальних активів. А саме: оподатковуватися має не вся сума доходу, а лише прибуток від продажу. Тобто, дохід інвестора за вирахуванням документально підтверджених витрат)».
Юрист уточнює: законопроєкт визначає неоподатковувані операції: обмін криптовалют між собою, доходи від продажу до 8000 грн, доходи від емісії та майнінгу.
«Однак потрібно врахувати, що цей режим поширюється лише на операції із продажу або іншого відчуження віртуальних активів, а не абсолютно всі операції із ними», – уточнює Ерсой.
Криптоексперт Ярослав Калиниченко стверджує, що саме в чіткому визначенні віртуальних активів полягає сильна сторона законопроєкту. Але разом з тим криптоексперт наголосив й на зворотній стороні ініціативи:
«Відсутність детального механізму оподаткування для кожної категорії активів, що може призвести до неоднозначного трактування та потенційних податкових ризиків для користувачів».
Критика з боку НКЦПФР
НКЦПФР на чолі з Русланом Магомедовим в цілому підтримує розвиток ринку криптовалюти в Україні, але не сам законопроєкт.
«Комісія з цінних паперів не підтримує даний текст законопроєкту з наступних причин. По-перше, в ньому написано, що він побудований на засадах MiCA, але він їм не відповідає», – прокоментував Магомедов, наголошуючи, що законопроєкт буде перешкоджати євроінтеграції України.
Додатковими проблемами Руслан Магомедов вважає невідповідність нормам IOSCO та потенційній можливості для росіян оперувати на українському ринку. Тому НКЦПФР передала Верховній Раді 80 пропозицій та зауважень до законопроєкту №10225-д для створення якісного регулювання віртуальних активів.
Чи знято законопроєкт з розгляду
На своєму офіційному You-Tube каналі народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що законопроєкт несподівано зник із порядку денного Верховної Ради після наради в Офісі Президента, яку особисто провів Володимир Зеленський. За словами депутата, саме президент прийняв рішення прибрати документ з розгляду.
Водночас в офіційній інформації про законопроєкт щодо оподаткування криптовалюти в Україні немає жодної згадки про його зняття з розкладу. Железняк вважає, що ініціатива призупинити просування законопроєкту надійшла до президента від НКЦПФР.
Проблеми та виклики впровадження оподаткування криптовалют в Україні
Попри стратегічну важливість ухвалення законопроєкту №10225-д, його реалізація може зіткнутися з низкою серйозних викликів. Наприклад, Кирило Хом’яков акцентує на відсутності чітких правил регулювання:
«Є одне велике питання до поточної версії: відсутність зрозумілого органу, що регулює. Насамперед це може стати проблемою для самого органу, який має бути призначений Кабінетом Міністрів».
Керівний юрист ARZINGER Денис Ерсой звертає увагу на низку недоліків законопроєкту, які повторюють проблеми, знайомі інвесторам у традиційних активах. Це, зокрема, податок на курсову різницю, відсутність чітких правил обрахунку прибутку для трейдерів (LIFO/FIFO), а також надмірні вимоги до підтвердження витрат.
«Це може звести нанівець намагання зробити правила оподаткування віртуальних активів більш справедливими», – припускає юрист.
Зрештою, це не єдині виклики, пов’язані з впровадженням податку на криптовалюту.
Відсутність технічних стандартів та прозорих інструментів
За досвідом Ярослава Калиниченка, держава ще не має достатньої технічної та організаційної інфраструктури для контролю криптовалюти в Україні. Експерт відзначає також брак спеціалістів у податкових органах та недосконалість моніторингу транзакцій.
«Це широке поле для вдосконалення, і поки ми все ще на ранній стадії mass adoption, варто почати активно інвестувати в розвиток технічних рішень та навчання персоналу», – підкреслює Калиниченко.
Денис Ерсой зазначає, що законопроєкт №10225-д посилює контроль за криптоплатформами, які надають послуги українцям. Іноземні та вітчизняні сервіси повинні будуть легалізувати свою діяльність в українському правовому полі. За словами юриста, такі платформи зобов’яжуть:
- пройти авторизацію (отримати дозвіл на діяльність);
- зареєструватися в податковій службі України;
- щороку подавати звіт про операції з криптовалютою в Україні.
Аналогічні правила будуть запроваджені в ЄС із 2026 року відповідно до директиви DAC8.
«Відповідно, податкова буде отримувати усю необхідну інформацію і вже далі вирішувати, що із нею робити: направляти уточнювальні запити платникам податків, досліджувати історію транзакцій або проводити повноцінні податкові перевірки», – пояснює Ерсой.
Юрист зазначає: ефективність контролю залежить від кількості навченого персоналу в податковій та рівня цифровізації її процесів.
Ризик використання віртуальних активів для незаконної діяльності
Через відсутність регулювання на ринку закріпилось ухилення від податків через офшори, транзакції фізосіб та неформальні біржі, тобто «сірі схеми».
Проте Денис Ерсой стверджує, що законопроєкт оподаткування криптовалюти не варто оцінювати з погляду породження сірих схем:
«Навпаки, він робить правила оподаткування більш сприятливими для приватних інвесторів і паралельно забороняє використовувати пільговий податковий режим (спрощену систему оподаткування) для операцій із віртуальними активами».
Експерт наголошує: українці вже зобов’язані сплачувати 18% податку та 5% військового збору з криптодоходів, і не можуть зменшити суму навіть з урахуванням витрат на купівлю.
Ярослав Калиниченко підкреслює технічну складність оподаткування криптовалют. На думку експерта, основна проблема тут – визначити, що вважати доходом, а що звичайним обміном активів. Неясності створюють ризики для платників і контролерів, одночасно відкриваючи можливості для ухилення від податків.
«Інша справа, що з появою законопроєкту криптооперації більше не будуть поза законом. Тепер у держави з’являється правове поле для дій, а у правоохоронців чітка підстава для моніторингу, фіксації й розслідувань».
Калиниченко розуміє, що це не викорінить явище сірих схем повністю, але це означає, що кожна «сіра схема» тепер є ризикованою, бо потрапляє в регуляторний фокус.
Як відреагують платформи та біржі
Денис Ерсой прогнозує, що більшість іноземних компаній, на які поширюється новий законопроєкт, добровільно виконуватимуть вимоги українського законодавства.
Експерт проводить паралель із впровадженням ПДВ на електронні послуги (т.зв. «податок на Google»), коли кількість зареєстрованих іноземних платників поступово зростала в міру поширення інформації про нові правила.
Подібні правила звітування діятимуть в ЄС за директивою DAC8, тому Ерсой вважає, що українські вимоги не стануть революційними для міжнародних комплаєнс-служб (служби контролю відповідності) і прискорять реєстрацію в Україні.
Криптоексперт Ярослав Калиниченко, своєю чергою, вважає, що міжнародні криптобіржі не поспішатимуть виконувати нові правила, і спочатку спостерігатимуть за їхньою практичністю та зручністю.
«Якщо правила будуть прозорими та технічно зручними – це відкриє можливості для локальної інтеграції, запуску представництв чи партнерських проєктів в Україні», – говорить Калиниченко.
Що це дасть українському бюджету
Денис Ерсой вважає, що дуже складно спрогнозувати, яким може бути реальне оподаткування криптовалюти для фізичних та юридичних осіб та скільки може отримати від цього український бюджет.
Адже навряд чи у когось є принаймні приблизні цифри щодо обсягу доходів, які резиденти України щорічно генерують від операцій із віртуальними активами.
«Однак, на мій погляд, державному апарату варто думати не тільки про потенційні надходження до бюджету, але й про зміцнення довіри до себе. Недовіра породжує небажання інвесторів мати справу із державними органами (у тому числі податковою) та сплачувати податки», – говорить юрист.
Ярослав Калиниченко, своєю чергою, закликає дивитися на це реалістично:
«Спочатку йтиметься не про мільярди, а радше про поступове зростання обсягів. Головне – не обсяг коштів у перші роки, а початок формування легального ринку, який у перспективі може давати стабільні доходи».
І хоча законопроєкт №10225-д лише знаходиться на стадії підготовки до першого читання, він вже став причиною палких дискусій як в уряді, так і серед криптоентузіастів. Тому наразі створення законодавчої бази для криптовалюти в Україні досі стоїть на паузі.
Зрештою, експерти сходяться в думці, що чим якіснішим і прозорішим буде державне управління, тим більше коштів можна буде залучити в бюджет, у тому числі зі сфери віртуальних активів.