Законопроєкт щодо віртуальних активів, який передбачає комплексне регулювання крипторинку в Україні, пройшов профільний Комітет Верховної Ради та рекомендований до розгляду в першому читанні. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Він наголосив, що “ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу”. За його словами, питання врегулювання сфери віртуальних активів назріло давно, а запропонований документ — результат кількарічної роботи робочої групи.
“Нагадаю, що дискусії щодо цього питання тривали декілька років. Робоча група з числа народних депутатів провела ґрунтовну роботу і запропонувала якісний документ, який може бути взятий за основу”, – повідомив Гетманцев.
Що передбачає законопроєкт
Законопроєкт пропонує ввести чітке визначення віртуального активу — це цифрове майно, яке існує завдяки технології блокчейну. Такі активи не є грошима й не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їхній правовий статус подібний до рухомого майна.
При цьому окремий тип токенів — токени електронних грошей — можуть ототожнюватися з електронними грошима за законом “Про платіжні послуги”.
Всі віртуальні активи поділяються на три категорії:
- Токени з прив’язкою до активів (валюта, майно);
- Токени електронних грошей (прив’язані до однієї валюти);
- Інші віртуальні активи, які визначатиме регулятор.
Право власності на віртуальні активи можна отримати через емісію, правочин, закон або рішення суду. Власність підтверджується володінням засобами доступу — наприклад, криптографічними ключами. Якщо інше не доведе суд, вважається, що власник володіє активами правомірно.
Для того, щоб запропонувати віртуальні активи широкому колу інвесторів, обов’язково треба підготувати “білу книгу”. Це документ, який описує сам актив, емітента, ризики й іншу важливу інформацію. Без цього документу активи не можна виставляти на торги. Також заборонено рекламувати токени до офіційного оприлюднення білої книги.
Постачальники послуг із віртуальними активами — біржі, гаманці, сервіси зберігання або обміну — повинні отримати авторизацію, відповідати вимогам до організації, фінансів та захисту клієнтів. Від них очікують дотримання прозорих правил та боротьбу з махінаціями.
Особливу увагу приділяють захисту користувачів: інформація має бути відкритою й чесною, а дії — прозорими. Забороняються інсайдерська торгівля, маніпуляції ринком та незаконне розголошення даних.
Ключові зміни в оподаткуванні
Окремо в законопроєкті піднімається питання оподаткування віртуальних активів.
“Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи”, – зазначив Гетманцев.
Податок на доходи фізичних осіб
Пропонується запровадити окреме (від інших джерел доходу) оподаткування прибутку від операцій з ВА. Оподатковувати планують не загальний дохід, а саме прибуток — як різницю між сумою продажу та витратами на придбання активів протягом року.
Фізична особа повинна буде самостійно задекларувати ці доходи та сплатити податки.
Не оподатковуватимуться:
- доходи від обміну одного ВА на інший;
- дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної зарплати;
- вартість ВА, отриманих через емісію (створення) або безкоштовно від емітентів/оферентів — включно з тими, що передаються в обмін на персональні дані.
Збитки від операцій з ВА, зазнані в попередні роки (наприклад, якщо продали дешевше, ніж купували), дозволять враховувати до повного погашення. Це важливо для врахування ризикованості цього ринку.
Для ВА, придбаних до набрання чинності новим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року передбачено пільгову ставку ПДФО — 5%.
Податок на прибуток підприємств
Для юридичних осіб вводяться нові коригування фінансового результату (аналогічно до операцій з цінними паперами). Також буде затверджено перелік витрат, які можна враховувати при операціях з ВА.
Його формуватиме Міністерство фінансів на основі подань від регулятора ринку.
Податок на додану вартість (ПДВ)
Операції з ВА загалом не підпадатимуть під ПДВ. Зокрема, не є об’єктом оподаткування: випуск (емісія), розміщення, продаж, обмін, погашення ВА.
Винятки становитимуть:
- операції з продажу та обміну NFT;
- операції з ВА, що посвідчують право на передачу майна або отримання послуг.
Також не оподатковуватимуться послуги, пов’язані з оборотом ВА, за винятком консультаційних — вони оподатковуються на загальних підставах.
Водночас, платникам єдиного податку буде заборонено проводити операції з ВА. Так само, постачальники послуг, пов’язаних з обігом ВА, не зможуть працювати за спрощеною системою.
Адміністрування
Компанії, що надають послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів (ВА), і працюють із клієнтами-резидентами України, мають виконати два основні обов’язки:
- зареєструватися у податкових органах України;
- щороку подавати звіт про операції з ВА, що стосуються українських фізичних та юридичних осіб.
Ці вимоги є частиною підготовки до запровадження міжнародної системи звітності CARF (Crypto-Asset Reporting Framework), а також впровадження європейської директиви DAC8.
За порушення цих вимог передбачені штрафи. Проте у перехідний період (до 2029 року) застосовуватимуться знижені ставки:
- у 2026 році — 10% від повного розміру штрафу;
- у 2027–2029 роках — 25%.
Прогнозовані прибутки: як криптовалюти можуть поповнити казну
Очікується, що ці зміни до Податкового кодексу набудуть чинності з 1 січня 2026 року.
“Чекаємо на розгляд законопроекту в сесійній залі. Важливо не затягувати це питання. Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку”, – наголосив Гетманцев.
Від додав, що за оцінками дослідження Global Ledger, якби ринок крипти був легалізований раніше, лише за 2021–2024 роки бюджет України міг би отримати близько 8,34 млрд грн податків від українських криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн — від оподаткування доходів фізичних осіб.