Голова НКЦПФР Руслан Магомедов розкритикував законопроєкт про віртуальні активи, який готують до розгляду в парламенті, через невідповідність європейським вимогам і потенційні ризики для країни в умовах війни. Про це від повідомив виданню Liga.net.
За словами Магомедова, сам документ базується на напрацюваннях НКЦПФР, проте його нинішня редакція після внесених змін містить критичні недоліки.
“У тому вигляді, як він був представлений на комітеті, після доопрацювання, виглядає так, що є що змінювати. І дуже багато. Найголовніше тут те, що є ще багато невідповідностей МіСА. Тобто він не відповідатиме тим вимогам щодо євроінтеграції, які подаються до законодавства в цій сфері”, – повідомив Магомедов.
Окреме занепокоєння в НКЦПФР викликає норма про автоматичну авторизацію токенів, закладена у поточній версії законопроєкту. В разі її ухвалення всі токени отримають доступ до ринку без жодного попереднього контролю.
“Законопроєкт треба опрацювати з погляду національних інтересів і національної безпеки, тому що в нього закладена норма про те, що доступ віртуальних активів та криптопровайдерів з деяких іноземних юрисдикцій здійснюватиметься без будь-якої навіть попередньої верифікації з боку відповідних державних органів України, що в умовах повномасштабної війни може нести ризики для безпеки й економіки нашої країни”, – сказав Руслан Магомедов.
Крім того, зазначається, що раніше НКЦПФР вже пропонувала запровадити механізм спрощеної, але обов’язкової верифікації для учасників ринку, однак відповідні правки не були враховані в оновленій версії законопроєкту.
До того ж, на фоні змін у крипторинку, нещодавно стало відомо, що стейблкоїн USDT припиняє свою діяльність в країнах Європейського Союзу, що також додає додаткову невизначеність і напругу в контексті глобальних криптовалютних регуляцій.
Цікаво, що Tether, емітент USDT, інвестує в європейську стейблкоїн-компанію StablR, яка відповідає вимогам MiCA.
Законопроєкт про віртуальні активи: що відомо
Нагадаємо, раніше видання Сrypto News писало, що законопроєкт щодо віртуальних активів, який передбачає комплексне регулювання крипторинку в Україні, пройшов профільний Комітет Верховної Ради та рекомендований до розгляду в першому читанні.
Законопроєкт пропонує визначення віртуальних активів як цифрового майна, що існує через блокчейн, без можливості використання їх як офіційного платіжного засобу в Україні. Віртуальні активи поділяються на три категорії: токени, прив’язані до активів; токени електронних грошей та інші активи, визначені регулятором.
Закон визначає права власності через емісію, правочин або судове рішення. Для залучення інвесторів обов’язковою умовою є наявність “білої книги” актива. Постачальники послуг із віртуальними активами повинні пройти авторизацію та дотримуватися прозорих правил.
Податкові зміни включають оподаткування прибутку від операцій з віртуальними активами, причому фізичні особи самостійно декларують доходи. Окремі операції, як обмін ВА чи продаж на невеликі суми, не підлягають оподаткуванню. Для юридичних осіб передбачено коригування фінансових результатів. Також вводиться ПДВ на деякі операції, зокрема з NFT.
Зміни можуть набути чинності з 1 січня 2026 року.