Спрощені платежі, модернізація фінансової системи, максимальна прозорість, – це основні аргументи прихильників цифрової валюти центральних банків, відомої як CBDC. Але наскільки готова світова спільнота впроваджувати «цифровий фіат» та як це може вплинути на українську фінансову систему?
Редакція онлайн-видання Cryptonews дослідила роль CBDC у сучасній фінансовій системі та поспілкувалася на цю тему з Андрієм Шевчишиним, членом Українського товариства фінансових аналітиків.
Що таке CBDC та де його використовують
Central Bank Digital Currency або CBDC являє собою цифрову форму грошей, що емітуються центральним банком і мають статус законного платіжного засобу. Тобто, це не зовсім криптовалюта, а скоріш традиційні гроші в цифровій формі. Одиниця цифрової валюти дорівнює одиниці звичайної валюти, яка знаходиться в обігу у певній країні і є її цифровим відповідником.
При цьому CBDC виступає як би мостом між фіатними грошима та криптою і може бути використана для проведення безготівкових розрахунків, зберігання коштів та оплати товарів і послуг. Суть в тому, що така валюта забезпечує безпосередній доступ до грошей центрального банку для фізичних осіб, бізнесу та інших учасників економіки, об’єднуючи стабільність фіатної валюти з інноваційністю цифрових технологій.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що CBDC створені переважно для використання всередині країни. Вони не призначені для того, щоб впливати на глобальну економіку або конкурувати з міжнародними валютами, як долар чи євро. Однак CBDC можуть зробити економіку ефективнішою.
«CBDC зможуть спростити деякі процеси завдяки автоматизації, розумним контрактам, швидкості транзакцій, доступності фінансових послуг і їх якості. При цьому потрібно розуміти, що ніхто не нав’язує користування CBDC, принаймні для роздрібного сектору», – коментує експерт.
Водночас Шевчишин додає, що для міжбанківських операцій і взаємодії з центральними банками CBDC можуть стати обов’язковими. Це дозволить автоматизувати та пришвидшити великі фінансові транзакції, зробивши їх більш прозорими та ефективними.
Відомі приклади CBDC у світі
Вперше офіційно запровадили CBDC на Багамських островах. Саме там у жовтні 2020 року було впроваджено цифрову версію багамського долара – Sand Dollar.
Його створили для поліпшення доступу до фінансових послуг, особливо на віддалених островах, де взагалі відсутні фізичні банки. Валюта працює через мобільні додатки та цифрові гаманці, що дуже спростило життя місцевим жителям.
Андрій Шевчишин зазначає, що CBDC ще поки відносно новий напрямок, тому інформації про їхню ефективність і результати недостатньо. Однак є кілька цікавих прикладів, які варто виділити:
«Якщо спиратися на цікаві проєкти, можна виділити Східно-Карибський валютний союз, який запровадив DCash – цифрову валюту, призначену для прискорення транзакцій та обслуговування людей без банківських рахунків. Схожий принцип використовується на Багамських островах. Ця система дозволяє користувачам зі смартфоном здійснювати платежі за допомогою QR-коду», – розповідає експерт.
Наразі переважна більшість країн світу активно вивчають можливості впровадження цифрових валют центрального банку (CBDC). Зокрема, 114 країн, які разом генерують 95% світового ВВП, вже розпочали роботу над CBDC.
Цифровий юань
Андрій Шевчишин виділив цифровий юань, як один із найбільш яскравих прикладів CBDC, яким користуються сотні мільйонів користувачів для проведення операцій. Пілотний проєкт з використання цифрового юаня розпочався у квітні 2020 року після шести років досліджень. Спочатку випробування проводилися в чотирьох містах, але з часом проєкт поширився на інші регіони країни.
Зараз e-CNY активно використовується для роздрібних платежів, виплат зарплат держслужбовцям, а також в e-commerce. Цифровий юань вже активно використовувався під час зимових Олімпійських ігор у Пекіні для зручності іноземних гостей та учасників.
Цифрова єна
Банк Японії також не відстає від тенденцій після двох років експериментів. З квітня 2021 року розпочалася пілотна програма для перевірки технічних можливостей валюти та готовності приватного бізнесу до її впровадження. Країна планує офіційно запустити свою CBDC у 2026 році, тому транзакції між роздрібними продавцями наразі не проводяться.
Цифровий євро
Європейський центральний банк (ЄЦБ) планує запустити свою цифрову валюту (Євро) у 2027 році, щоб зменшити залежність від платіжних систем, як-то Visa та Mastercard. Очікується, що його спочатку використовуватимуть 19 країн єврозони, з лімітом на накопичення від 3000 до 4000 євро.
Цифрова гривня
Концепцію цифрової гривні розробляє Національний банк України. Планується, що вона може стати інструментом для модернізації платіжної інфраструктури країни, спрощення соціальних виплат та боротьби з тіньовою економікою. Перші дослідження почались ще у 2016 році, а пілотний проєкт було реалізовано в 2018 році. У 2021 році НБУ обрав блокчейн-протокол Stellar для розвитку платформи, що наразі використовується для різних криптовалют і платформ.
Андрій Шевчишин, своєю чергою, підкреслив, що поки зарано робити якісь висновки щодо е-гривні, адже вона ще тестується:
«Система проходить період налагодження й тестування, напрацьовуються стандарти й правила роботи системи, відпрацьовуються різні сценарії роботи. У 2025 році заплановані тестування роздрібних та бізнес-операцій. Лише після тесту можна буде казати про якісь результати».
Попри те, що розвиток цифрової гривні уповільнився через військову агресію, Україна залишається на 6 місці у світі за темпами впровадження цифрової валюти, а в Європі – на першому місці. Це гарний результат, якщо враховувати, що наша країна постійно стикається з такими факторами, як кібератаки, блекаути, обстріли енергетичної та критичної інфраструктури з боку росії.
«Блекаути майже не впливають на цей тест. Так, це стримуючий фактор, але не критичний, – коментує експерт. – А от кібератаки стають значним викликом. Проте, в період пілотного запуску проєкту, коли кількість користувачів обмежена, цей ризик також можна контролювати».
Щодо законодавчої бази для впровадження цифрових грошей, то вона була закріплена у 2021 році. Тоді був ухвалений Закон «Про платіжні послуги», що визначив цифрові гроші НБУ як законний платіжний засіб. Водночас цифрова гривня не замінить готівку, а стане доповненням до чинних засобів платежу.
Перспективи та виклики CBDC
Впровадження CBDC відкриває великі можливості для фінансової системи. Це дозволяє зробити транзакції швидкими та зручними, знижуючи витрати на посередників, зокрема, банки. При цьому такі активи несуть й певні виклики та ризики.
Які можливості пропонують цифрові валюти
Як показав приклад Багамських островів, цифрові валюти можуть стати доступнішими навіть для людей у віддалених регіонах, де традиційний банківський сервіс ще не розвинений. Це також створює нові перспективи для розвитку фінансових послуг, які стануть доступними для більшої кількості людей і бізнесів.
Крім того, CBDC можуть сприяти стабільності фінансової системи. Цифрові валюти, які випускають центральні банки, дозволяють краще контролювати гроші в обігу та зменшують ризики, пов’язані з коливаннями приватних криптовалют. Це, своєю чергою, може допомогти знизити спекулятивні ризики на фінансових ринках та сприяти економічному зростанню завдяки більш ефективним фінансовим механізмам.
Виклики на шляху впровадження CBDC
Хоча CBDC мають значний потенціал, їх впровадження стикається з кількома серйозними викликами. Одним із найважливіших залишається питання кібербезпеки. Річ у тому, що технології, як-от блокчейн, можуть бути вразливими до атак, а це загрожує фінансовій стабільності.
Окремі питання виникають щодо конфіденційності даних, тому зберігання та обробка особистої інформації мають не втратити принципи прозорості та приватності. Таким чином, хоча CBDC можуть зміцнити економіку, вони також створюють нові вимоги до системи та регуляторів.
Як CBDC вплинуть на фінансову систему
Поки прогнози щодо глобального впливу CBDC на фінансову систему світу досить обережні. Так, цифрова валюта сприяє більш прямим і швидким переказам коштів між користувачами. Це може скоротити витрати на обробку транзакцій, а також зменшити залежність від комерційних банків у фінансових операціях.
В перспективі цифрові валюти можуть стимулювати економічне зростання завдяки зручності фінансових послуг, забезпечуючи доступ до нових фінансових інструментів та можливостей для малих і середніх підприємств. Проте, жоден із центральних банків світу поки що не стверджує про безальтернативність цифрової валюти. Андрій Шевчишин пояснює це так:
«Сьогодні доля CBDC дуже низька в грошовій масі, відповідно, й вплив мінімальний або навіть відсутній. Але потрібно зазначити, що CBDC не стануть заміною нацвалюті, а виступатимуть однією з її форм. Вона не виміщає традиційні валюти, а доповнює їх. При цьому центробанк слідкує за тим, щоб все відповідало монетарній політиці».
Крім того, на шляху до успішного впровадження CBDC необхідно вирішити ряд питань щодо кібербезпеки, захисту персональних даних та потенційних ризиків для банківської системи.
«Якщо ризики є, то вони знаходяться виключно у сфері крипто- й кіберзахисту. Проте, й традиційні банківські рахунки також можуть зламати. Тож на сьогоднішній момент, враховуючи швидкий розвиток кібертехнологій, саме захист стає головним фактором як для традиційних ринків, так й для крипторинку», – підсумував експерт.
Також регуляторам різних країн доведеться створити нові механізми контролю, щоб підтримувати стабільність фінансової системи, забезпечуючи безпеку та прозорість транзакцій.