З шахраями стикався чи не кожен українець хоч раз у житті. Сьогодні шахрайство активно поширюється світом, адже з’являються нові соцмережі та технології, а також схеми обману людей. Тому питання захисту особистих даних від зловмисників стає дуже важливим. Особливо зараз, коли на тлі війни та економічних потрясінь кількість охочих скористатися вразливим становищем громадян збільшилася. Як захистити свої гроші та нерви від крадіїв, яких помилок найчастіше припускаються українці в плані фінансової гігієни – про це розповідає видання Cryptonews.com.ua. 

Про масштаби проблеми шахрайства в Україні

Діяльність шахраїв завжди задавала українцям чимало клопоту, а за останні кілька років таких прецедентів стало ще більше. Так, за даними Опендатабот, лише у 2023 році було відкрито 82 609 кримінальних проваджень за статтею 190 ККУ «Шахрайство». А за 8 місяців 2024 року вже було відкрито 51 992 нових кримінальних справ. З них близько 25% відкритих справ дійшло до суду, а понад 4500 справ вже було закрито. 

До слова, той самий Опендатабот показує, що кожного місяця відкривається по 7500 впроваджень, коли у 2023 році цей показник досягав 7000 справ на місяць, а у 2021 році відкривалося до 2000 справ. Тобто зростання масштабів шахрайської діяльності виглядають загрозливо. 

З якими шахрайськими схемами найчастіше стикаються українці? 

Для того, щоб описати усі види шахрайських схем та видів маніпуляцій знадобиться не одна стаття. Про найбільш розповсюджені схеми нам розповів Аронович Фелікс, адвокат та партнер ЮК Syrota Dzis Melnyk & Partners.  

Оренда платіжних карток

Це досить популярна схема, яка працює наступним чином: шахраї розміщують оголошення про «роботу» з виведення коштів з криптобірж, пропонуючи людям надати доступ до своїх карток. 

Таким чином зловмисники отримують конфіденційну інформацію про картки та легко відкривають кредити на ім’я користувачів. Як результат, потерпають як довірливі громадяни, так і фінансові установи.

Фейкова спадщина від «іноземних банкірів»

Тут зловмисники видають себе за іноземних банкірів, обіцяючи громадянам велику спадщину від далеких родичів за кордоном, які нібито нещодавно померли. 

«Мета цієї схеми – отримання особистих даних через обіцянку отримати спадок від далекого родича за кордоном, у більшості випадків пропозиція надходить від фейкових іноземних банкірів», – зазначає юрист.

Наприклад на пошту користувачеві може прийти лист з приблизно наступним змістом:

«БУДЬ ЛАСКА, ПРОЧИТАЙТЕ УВАЖНО

Дякую, що прийняв мій запит, друже. Я банкір із Гонконгу. У мене є бізнес, і я хотів би поговорити з вами про ваше прізвище, оскільки воно пов’язане з моїм покійним клієнтом. Це стосується коштів, внесених в мій банк кілька років тому. Пишіть мені на адресу.

 kimchenli55@hotmail.com

Надішліть мені свою електронну адресу для особистого спілкування або для отримання додаткової інформації.

Дякую, з повагою …»

Виманювання коштів під виглядом волонтерської/благодійної діяльності

Останнім часом з’явилося багато шахраїв, які маскують свою діяльність під благодійну, організовуючи збори на потреби військових, поранених, дітей, онкохворих тощо. Насправді ж, шахраї таким чином збирають з довірливих громадян гроші та використовують їх на свої потреби. Тому рекомендуємо донатити лише в перевірені організації, які звітують про свою діяльність, мають відповідні документи та репутацію. 

Існує схожа схема: в соціальній мережі користувачу може прийти повідомлення від знайомої людини, яка ніби-то просить позичити певну суму коштів і скинути на картку. Дуже треба і терміново. А насправді це шахрай, який зламав акаунт користувача і через нього пише знайомим потерпілого, виманюючи з них гроші.

«Легкий» заробіток в Інтернеті

Часто в повідомленнях або на електронній пошті можуть траплятися пропозиції легкого підробітку, де начебто нічого серйозного від вас не вимагається, просто зробити якусь просту дію:

• залишити відгук;
• поставити лайк;
• оцінити локацію у Google Maps;
• вподобати пісню на Spotify тощо.

За це шахраї обіцяють певну винагороду, але є нюанс: вам потрібно перерахувати певну суму грошей їм на карту, а вони, мовляв, повернуть ваші гроші разом з винагородою за роботу. Звісно, в результаті кошти ніхто повертати не буде. 

Фішинг

Це кіберзлочини, спрямовані на отримання конфіденційних даних працівників компаній, таких як рахунки, паролі та доступи. Зазвичай це відбувається через розсилку листів із зараженими посиланнями або таргетованих атак на конкретних осіб. 

Таким чином зловмисники намагаються скористуватися довірою користувачів, спіймавши їх на такий собі «гачок» у вигляді посилання з вірусом.

Рейдерство

Це неправомірне захоплення підприємств. Якщо раніше це супроводжувалося силовим проникненням, то зараз злочинці вдаються до підробки документів, укладання фіктивних договорів застави чи позики для переоформлення компанії на нового власника.

Але на фоні зростання кібершахрайської активності, випадки рейдерства стали дещо рідшими. За даними Опендатабот за 2023 рік у країні зафіксували лише 147 судових проваджень за фактом рейдерства.

Підробки

Зловмисники можуть використовувати бренд, печатку чи інші реквізити компаній для заволодіння їхнім майном або коштами. Це включає випуск продукції під схожою назвою або створення сайтів-дублікатів для надання послуг від імені відомого бренду.

Для протидії таким схемам бізнес повинен здійснювати постійний моніторинг ситуації, проводити аудит, а також реєструватися на платформах, що допомагають відстежувати документи та реєстраційні дані.

Як захиститися від шахрайських маніпуляцій

Протистояти шахраями, означає не дати ошукати себе. За словами Ароновича, самі ж українці припускаються типових помилок, через які і втрачають кошти:

• одразу відкривають невідомі та підозрілі посилання;
• передають свої персональні дані;
• відповідають на запитання фейкових співробітників служби підтримки банку, не замислюючись, що це може бути шахрай;
• відправляють кошти на запити зі зламаних акаунтів знайомих.

Таким чином ми самі відкриваємо шахраям двері через власну необачність та неуважність. Також варто не забувати про основні правила безпеки з фінансами та особистими даними. 

Перевіряйте облікові записи, які з вами контактують

Вам написала незнайома особа з проханням про якусь допомогу – перевірте її профіль.

«Якщо хтось незнайомий хоче законтактувати з вами, уважно перевірте його аккаунт, як давно він створений, скільки друзів, скільки спільних друзів», – говорить Аронович. 

Особливо зверніть увагу на дату створення акаунта, кількість друзів та наявність спільних знайомих. У шахраїв з фальшивими акаунтами як правило або все приховане, або інформація дуже поверхнева і ні про що не говорить. 

Уникайте листів та посилань від незнайомців

Не відкривайте повідомлення та посилання від людей, яких ви не знаєте. Це може бути звичайна спроба фішингу, щоб заволодіти вашими даними або занести вірус на ваш пристрій.

Перевіряйте прохання про допомогу від знайомих

Якщо хтось із ваших знайомих просить допомоги через повідомлення, переконайтеся, що це дійсно він або вона. Запропонуйте зв’язатися іншим способом, наприклад, телефоном.

Взагалі корисна звичка – домовитися з друзями і знайомими усі фінансові питання обговорювати телефоном або при особистій зустрічі. Тоді одразу всі розумітимуть, коли дійсно потрібна допомога, а коли вже хтось просить гроші за вашого друга.

Ніколи не надавайте доступ до особистих даних

Фактично це має бути вашою першою заповіддю по захисту своїх рахунків і даних. 

«Важливо нікому не надавати дані своїх карт, особливо CVV код, персональні дані, ксерокопії документів, не надсилати відеозаписи чи аудіозаписи своїх звернень до банківських установ, не пересилати СМС від банківських установ», – застерігає юрист.  

Ніколи не розголошуйте інформацію про CVV-коди ваших карток, паролі або особисті дані. Банки та офіційні установи не запитують таку інформацію через повідомлення чи дзвінки та і не мають права. 

Те саме стосується SMS-повідомлень, які надійшли від банків – ніколи та нікому їх не показуйте. Шахраї можуть використати їх для доступу до ваших рахунків.

Повідомляйте банк та поліцію про підозрілі операції

Якщо ви помітили сумнівні транзакції на вашому рахунку, негайно повідомте банк, поліцію або адвоката. Чим швидше ви діятимете, тим легше буде захистити ваші кошти. У випадку онлайн-шахрайств одразу повідомляйте до Кіберполіції та блокуйте картки чи рахунки, з якими зловмисники проводили маніпуляції.

Дійсно, шахраїв стало більше і вони досить винахідливі. Але чим прискіпливіші до деталей та обережніші ви будете, тим складніше буде вас обдурити. Бережіть себе і нехай усі ваші рахунки будуть в безпеці.