Антикорупційне агентство Аргентини закрило справу проти президента Хав’єра Мілея, визнавши його підтримку токена Libra особистою ініціативою. Попри це, кримінальне розслідування щодо проєкту триває.
У звіті наголошується, що публікація президента в соцмережі X не мала офіційного статусу, не супроводжувалась бюджетними витратами чи адміністративними рішеннями, а отже, є “особистою ініціативою, що не стосується державної політики”.
Попри висновки OA, кримінальне розслідування триває. У фокусі слідства також бізнесмен Хейден Девіс, пов’язаний із Libra, з яким Мілей зустрічався 30 січня. Його криптогаманці з понад 57 мільйонами доларів у USDC заморожені рішенням суду США.
Позови також розглядаються в Аргентині, США та Великій Британії. У команді президента наполягають: Мілей не мав стосунку до розробки токена Libra і не несе відповідальності за дії його творців.
Запуск токена LIBRA: звинувачення в інсайдерській торгівлі
Раніше видання Crypto News повідомляло, що 14 лютого президент Аргентини Хав’єр Мілейанонсував запуск токена LIBRA, що миттєво спричинило значне зростання його капіталізації до 1,5 мільярда доларів. Проте незабаром після цього Мілей зняв свою заяву, пояснивши це тим, що був введений в оману стосовно проєкту. Цей крок разом з великим обсягом продажів інсайдерами призвів до падіння курсу токена на 99%.
У відповідь почали лунати звинувачення в маніпулюванні ринком щодо кількох платформ, зокрема блокчейну Solana, платформи pump.fun, протоколу Meteora та агрегатора Jupiter. Критики вказували, що ці платформи могли створювати штучну атмосферу довіри навколо LIBRA, щоб підтримати ажіотаж серед інвесторів.
Також проти Мілея було подано позов за шахрайство в рамках більшого злочинного плану. Один із засновників LIBRA Хейден Девіс, заперечив ці звинувачення, стверджуючи, що ситуація з токеном вийшла з-під контролю, і він не мав наміру шкодити інвесторам. Девіс припустив, що Мілей міг видалити свою заяву під впливом політичного тиску.