Наша держава є одним із лідерів за рівнем цифрової адаптації населення. Українці роками входять у топ рейтингу з використання крипти (10.2% населення країни мають віртуальні активи), а також активно користуються мобільним банкінгом та електронним документообігом. Тому недивно, що саме зараз, коли фізична інфраструктура є дуже вразливою, Україна стала сприятливим середовищем для розвитку фінтеху. А особливо необанків, які дозволяють здійснювати фінансові операції без перешкод. Розберімо, які можливості вони надають громадянам та як використовуються в Європейських країнах.
Що треба знати про необанки
Необанки — це вид фінансових установ, які надають послуги виключно через інтернет та не мають фізичних відділень. Вони постійно оновлюються та мають розвинений і сучасний функціонал. Інколи такі фінансові установи працюють на основі звичайних банків.
Першим необанком у світі вважається британський First Direct. Його було засновано в 1989 році, а працював він через телефонний зв’язок. Сам термін “необанк” новіший — його почали застосовувати у 2017 році. Велика кількість необанків почала з’являтися приблизно 10 років тому з Monzo, Revolut, N26 та інших. В Україні ж прикладом успішного необанку вважається monobank, який працює на базі Універсал Банку та має понад 9,6 мільйонів клієнтів.
Необанк можна впізнати за такими відмінностями:
- Відсутність фізичних відділень.
- Використання сучасних технологій (застосунки, ШІ, аналітичні інструменти).
- Швидке впровадження нових послуг та адаптація під потреби клієнтів.
На відміну від звичайних фінансових установ, необанки прагнуть інтегрувати принципи Web3, які дозволяють створювати сервіси на основі блокчейну, смартконтрактів або децентралізованих додатків (dApps).
Відмінності інтеграції необанків в Україні та Європі
Розвиток необанків залежить від багатьох факторів — не тільки технологічних, але й культурних, економічних та регуляторних. Де необанки почувають себе комфортніше? На це питання складно дати відповідь, адже і в Україні і в Європі є свої переваги та недоліки для цього виду фінансових установ. Розгляньмо сильні та слабкі сторони обох опцій:
Україна
Переваги:
- Населення є більш сприйнятливим до цифрових технологій. Українці активно використовують онлайн-сервіси, а частка безготівкових операцій з картками сягнула 93% у 2023 році.
- НБУ готовий підтримувати фінтех. За останні роки було прийнято закони «Про платіжні послуги» та «Про віртуальні активи» (ще очікує повноцінного впровадження).
- Пришвидшення цифровізації під час воєнного стану. Зараз українці потребують швидких та надійних цифрових рішень, доступних у будь-якому місці.
- Користувачі мають нижчий поріг входу. Українці мають нижчу довіру до банківського сектору (порівняно з ЄС), через що простіше переходять на нові рішення.
Недоліки:
- Міжнародні платіжні системи є лише частково доступними. Після початку війни були введені обмеження на оплати за кордоном та P2P-перекази, а також ліміти на валютообмін.
- Відсутність окремих ліцензій для необанків. В Україні вони працюють на базі чинних банківських ліцензій.
- Відсутність доступу до SEPA. Українські цифрові банки не можуть напряму інтегруватись із цією системою.
Європа
Переваги:
- Необанки мають повноцінні ліцензії, які дозволяють їм самостійно відкривати рахунки, надавати IBAN, брати депозити та видавати кредити.
- Європейські цифрові банки мають доступ до європейської платіжної інфраструктури (наприклад, SEPA або TARGET2), завдяки чому міжнародні перекази є більш швидкими та дешевими.
- Через директиву PSD2 необанки отримали доступ до API традиційних банків, що значно сприяло розвитку їх екосистеми.
Недоліки:
- На європейському ринку вже є багато необанків, через що в цій ніші сформувалася висока конкуренція.
- Європейські країни мають багато відмінностей, через які один і той самий підхід може приносити зовсім різні результати у декількох країнах.
- Необанки несуть високий рівень відповідальності перед регулятором — ліцензії дорогі та складні в отриманні, а масштабування уповільнюється через суворі вимоги.
- Вимоги щодо прибутковості постійно зростають, тому експерименти з бізнес-моделями є обмеженими.
Висновки
Українські необанки мають значний потенціал, проте для повноцінного розвитку країні треба вирішити низку проблем. А саме створити сприятливе регуляторне середовище та забезпечити вищий рівень кібербезпеки. Це може відкрити нові можливості для фінтеху та посприяти економічному зростанню країни. Якщо ж Україні вдасться інтегруватися до європейського фінансового простору, вона отримає навіть більші перспективи, ніж більшість країн ЄС. Все завдяки гнучкості, молодому ринку та відкритості до технологій.