Український крипторинок стоїть на порозі важливих змін: від жорстких “червоних ліній” Національного банку щодо легалізації криптоактивів до підготовки Верховною Радою ключового законопроєкту. Водночас біткоін демонструє ознаки тимчасової стабілізації після рекордного зростання, а галузь продовжує стикатися з новими викликами кібербезпеки.
Зібрали головне у щотижневому криптодайджесті.
Голова НБУ окреслив “червоні лінії” у питанні легалізації криптоактивів
Голова Національного банку України Андрій Пишний чітко визначив принципові межі, яких регулятор не готовий переступати в процесі легалізації криптовалют. Він підкреслив, що Україна має дотримуватися європейських норм, зокрема директиви MiCA, але при цьому не дозволить криптоактивам підривати монетарний суверенітет країни.
Пишний заявив, що віртуальні активи не можуть стати платіжним засобом у країні та не повинні створювати загрозу для традиційних фінансових інструментів НБУ. Важливим є також уникнення використання криптовалют для обходу фінансових санкцій і обмежень, що буде забезпечено шляхом впровадження стандартів FATF та європейського законодавства.
Особливу увагу регулятор приділяє виведенню крипторинку з тіні, однак наголосив, що питання оподаткування наразі не в компетенції центробанку. У розмові також торкнулися теми британського Revolut і української компанії BitCapital регулятор проводить перевірки і діалог із ключовими учасниками ринку, щоб забезпечити прозорість і законність їхньої діяльності.
Верховна Рада розгляне у серпні законопроєкт про легалізацію крипторинку
Верховна Рада України готується до першого читання у серпні законопроєкту, що вивести криптовалютний сектор із тіні. Голова профільного комітету Данило Гетманцев повідомив, що документ вже включено до порядку денного. Законопроєкт пропонує легалізувати вже існуючі криптоактиви через декларування з одноразовим податком 10%, 5% податку на доходи і 5% військового збору.
Гетманцев наголосив, що цей крок має забезпечити правовий захист учасникам ринку — власникам криптовалют, продавцям та біржам. Він також підкреслив, що ринок вже фактично існує і держава не може його ігнорувати. Затвердження оподаткування відбувалося за участі МВФ та міжнародних експертів, що робить цей податок компромісним для сторін.
Серед відкритих питань: вибір регулятора крипторинку. Розглядаються три варіанти: НБУ, Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку або Міністерство цифрової трансформації. Обговорення тривають, що свідчить про складність координації регулювання у цій сфері.
Біткоін увійшов у фазу “бичачої паузи” — аналітики CryptoQuant
Аналітики CryptoQuant відзначили, що після рекордного максимуму понад 123 тисяч доларів біткоін почав короткострокову консолідацію. Індекс Bull Score, який відображає силу бичачого тренду, знизився з 80 до 60 пунктів, сигналізуючи про паузу у зростанні, але збереження загального оптимізму.
До факторів сповільнення відносять насичення ліквідності стейблкоінів, активну фіксацію прибутку трейдерами та сезонне літнє зниження торгової активності. Експерти попереджають, що падіння індексу нижче 40 пунктів може свідчити про початок ведмежого ринку, вперше з квітня 2023 року.
Водночас потенційним каталізатором для нового зростання аналітики називають можливе зниження Федеральною резервною системою США ключової процентної ставки у вересні, що може збільшити інвестиційний інтерес до криптовалют.
Крипторинок не встигає за швидкістю атак: втрати перевищують $3 млрд за пів року
У першому півріччі кіберзлочинці викрали понад 3 мільярди доларів у криптовалюті, це на 50% більше, ніж за весь 2024 рік. Загалом зафіксовано 119 атак, а хакери в більшості випадків починають виводити активи ще до того, як жертви дізнаються про злочин.
В середньому на виведення коштів витрачається близько 15 годин, однак найшвидші операції займали лічені секунди. Це дає зловмисникам значну перевагу для маскування слідів, оскільки публічне розкриття інциденту часто відбувається лише через 37 годин після злому.
Найбільш вразливими залишаються централізовані біржі, які стали об’єктом понад половини втрат. Основні причини: вразливості смартконтрактів і підписані транзакції, які забезпечують найбільші втрати. Через слабку міжнародну взаємодію та повільність юридичних процесів компаніям вдається повернути лише незначну частину викрадених активів, близько 4,2%.