Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк прокоментував новий законопроєкт про віртуальні активи, який 24 квітня планують винести на розгляд профільного комітету.
Документ охоплює питання оподаткування криптовалют, зміну регулятора ринку та загальну трансформацію чинного законодавства.
За його словами, документ, ймовірно, отримає підтримку комітету, однак це ще не фінальна версія.
“Одразу скажу, що це не фінальна версія. Усе ще буде обговорюватися, депутати вноситимуть свої правки. У нас усе ще триває дискусія з Міжнародним валютним фондом”, – повідомив нардеп.
Одне з ключових нововведень — перерозподіл повноважень між державними регуляторами. Якщо раніше передбачалося, що ринком віртуальних активів опікуватиметься НКЦПФР, то тепер, за словами нардепа, цю функцію, найімовірніше, передадуть Національному банку України. Остаточне рішення законопроєкту ухвалюватиме Кабінет міністрів.
Оподаткування криптовалют: що пропонують
Окремий блок присвячено питанням оподаткування. Законопроєкт запроваджує умовно загальну систему, за якої податки сплачуються з прибутку (різниця між вартістю продажу та купівлі).
“Обмін між своїми гаманцями не оподатковується. Також збір не стягується з прибутку в розмірі однієї мінімальної зарплати”, — додав Железняк.
Водночас, до кінця 2026 року для фізичних осіб діятиме пільгова ставка ПДФО — 5%, а згодом вона зросте до 18% із додатковим військовим збором у 5%. Зобов’язання декларувати прибуток і сплачувати податок покладається на платників податків.
Для юридичних осіб діятиме режим, аналогічний до того, що використовується на ринку цінних паперів. Водночас компаніям, які працюють у межах правового режиму “Дія.City”, заборонять провадити діяльність із криптовалютами.
Железняк також підтвердив, що більшість криптовалютних активів не підпадатимуть під дію ПДВ, за винятком NFT та токенів, які підтверджують право власності на майно.
Криптобіржі та інші постачальники послуг повинні будуть передавати дані про операції до Державної податкової служби. У разі порушення цього зобов’язання передбачені штрафні санкції. При цьому можливості перейти на спрощену систему оподаткування криптовалют не буде, наголосив політик.
Також у документі закладена базова класифікація криптоактивів на три категорії — для спрощення запуску нової системи.
Перспектива схвалення законопроєкту
Щодо перспектив ухвалення документа, Ярослав Железняк зауважив, що процес буде тривалим:
“Після цього законопроєкт буде винесено в зал, де його ухвалять у першому читанні. Потім настане тривалий період його доопрацювання. Дуже тривалий. Тому я не вважаю, що білль ухвалять протягом кількох місяців. У нас досі триває дискусія з НБУ і МВФ, оскільки вони просили навіть перше читання відкласти до 1 жовтня. […] Я впевнений, що його ухвалять. Дай Боже, цього року”, – повідомив політик.
Втім, за його словами, хоча фінальне доопрацювання ще попереду, податкові положення вже близькі до остаточного варіанту й навряд чи зазнають суттєвих змін.