На сьогодні криптовалюти стали повноцінним елементом глобальної фінансової системи. Зі зростанням популярності цифрових активів уряди по всьому світу почали активно розробляти правові механізми для їх регулювання. Однак підходи до цього процесу у різних країнах суттєво відрізняються. Така різноманітність законодавчих моделей безпосередньо впливає на глобальний ринок: інвестори, стартапи та біржі змушені маневрувати між юрисдикціями у пошуках прозорих правил і стабільного середовища.
У цій статті CryptoNews розгляне, як саме різні країни регулюють криптовалюти та що це означає для майбутнього цифрових фінансів.
Яке значення має регулювання криптовалют?
Грамотне регулювання дозволяє поєднати безпеку й розвиток: воно дає крипторинку можливість рости в стабільному середовищі, зберігаючи баланс між свободою інновацій і захистом суспільних інтересів. Серед ключових аспектів:
- Захист інвесторів: Чіткі правила допомагають запобігти шахрайству, зловживанням та втраті коштів користувачів.
- Прозорість та довіра: Регулювання підвищує рівень довіри до криптовалют з боку інституційних інвесторів і традиційного фінансового сектору.
- Попередження відмивання грошей і фінансування тероризму: Контроль за транзакціями дозволяє правоохоронцям відстежувати незаконну діяльність.
- Стимулювання інновацій у правовому полі: Ясні правила сприяють розвитку стартапів, бірж і фінтех-компаній без страху перед репресіями.
- Фіскальна дисципліна: Завдяки регулюванню держава може ефективніше стягувати податки з операцій із криптовалютами.
- Зниження ризиків для фінансової системи: Регулятори можуть запобігати “криптопузирям” і системним загрозам, які виникають у разі масових крахів проєктів.
Регулювання криптовалют в Україні
На сьогодні в Україні ще не діє повноцінна правова система для регулювання криптовалют. Хоча Верховна Рада ще в лютому 2022 року ухвалила Закон України «Про віртуальні активи» (№ 2074-IX), він досі не набрав чинності. Причина в тому, що закон має почати діяти одночасно з оновленим Податковим кодексом, де буде прописано порядок оподаткування криптовалютних операцій. Однак відповідний законопроєкт про зміни до Податкового кодексу досі не ухвалено – він лише зареєстрований у парламенті.
За законом «Про віртуальні активи», криптовалюта — це нематеріальне благо, що має вартість, виражене в електронній формі, яке може підтверджувати майнові права, включно з правом вимоги на інші активи.
Стан податкового регулювання
Попри готовність ринку до легалізації, податкове регулювання залишається на паузі. У 2023 році у Верховній Раді з’явилися два варіанти податкового законопроєкту:
- Перший — пропонував оподаткування прибутку від криптовалют на рівні 18% + 1,5% військового збору.
- Другий — передбачав поступове підвищення ставки: 5% у перші три роки, 9% — у наступні п’ять, і лише потім — 18%.
Обидва проєкти не були розглянуті у другому читанні і потребують доопрацювання.
У грудні 2023 року уряд представив Національну стратегію доходів до 2030 року, де офіційно визнано необхідність розробки законодавства для оподаткування криптовалют.
Що дасть регулювання криптовалют?
Регулювання криптовалют в Україні може стати одним із ключових факторів економічного зростання, цифрової трансформації та зміцнення позицій країни на глобальній арені. Передусім, воно створить передумови для залучення інвестицій. Чіткі правила гри дадуть змогу українським і міжнародним компаніям відкривати криптовалютні біржі, запускати стартапи, розробляти блокчейн-рішення і легально працювати в країні. Бізнес отримає впевненість у тому, що його діяльність не вважатиметься “сірою зоною”, а буде частиною легального ринку.
Значення для держави
Для держави це означатиме нові надходження до бюджету. Сьогодні велика частина криптоактивності в Україні — у тіні: люди володіють цифровими активами, заробляють на торгівлі чи майнінгу, але не декларують доходів. Законодавче регулювання дасть змогу легалізувати ці процеси, впровадити прозоре оподаткування і, відповідно, збільшити державні доходи. Також воно відкриє шлях до співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та адаптації українських норм до європейських стандартів, зокрема MiCA.
Окрім економіки, регулювання матиме важливе значення для безпеки. Легалізовані криптосервіси працюватимуть із використанням процедур ідентифікації користувачів (KYC) та боротьби з відмиванням коштів (AML). Це дозволить ефективніше контролювати фінансові потоки, запобігати фінансуванню тероризму, контрабанді та іншим злочинам. Криптовалюта більше не буде інструментом для анонімних махінацій — принаймні в межах легального сектора.
Значення для громадян
З точки зору громадян, регулювання дає змогу офіційно володіти криптовалютою, декларувати її, передавати у спадок, використовувати як інструмент інвестування чи заощадження. Люди зможуть працювати з легальними біржами, мати захист своїх прав і звертатися до суду в разі шахрайства. Це відкриває доступ до нових фінансових послуг, таких як токенізовані активи, децентралізовані фінанси, глобальні платформи інвестування.
Для молоді та підприємців це шанс будувати кар’єру у сфері Web3, запускати інноваційні проєкти, співпрацювати з міжнародними партнерами. Також це стимулюватиме розвиток фінансової грамотності, нових освітніх програм і підвищення цифрової обізнаності населення.
Загалом, регулювання крипторинку — це не просто про податки. Це про вихід з тіні, про довіру між державою, бізнесом і громадянами, про нові можливості, які може дати Україні відкритість до цифрових технологій. Це крок до того, щоби перетворити країну на сучасний фінансовий та інноваційний хаб у Східній Європі.
Регулювання криптовалют в ЄС
Регулювання криптовалют в Європейському Союзі базується насамперед на регламенті MiCA (Markets in Crypto-Assets), який став першим масштабним законодавчим актом, що комплексно регулює сферу криптоактивів на рівні всього ЄС. Його ухвалили у 2023 році, і він поступово набирає чинності з 2024-го. Головна мета — зробити ринок криптовалют прозорішим, стабільнішим і безпечнішим як для інвесторів, так і для фінансової системи в цілому.
Про закон MiCA
MiCA охоплює три основні напрями: регулювання емітентів криптоактивів, постачальників криптовалютних послуг (бірж, гаманців, брокерів тощо), а також стабільних монет (стейблкоїнів). Згідно з новими правилами, компанії, які хочуть працювати на ринку ЄС, повинні проходити ліцензування, дотримуватися вимог до капіталу, розкриття інформації, а також впроваджувати політики протидії відмиванню коштів (AML) і боротьби з фінансуванням тероризму (CFT).
Особливу увагу приділено захисту споживачів. Відтепер компанії зобов’язані надавати прозору інформацію про ризики, пов’язані з інвестуванням у криптовалюти, а також забезпечувати механізми для відшкодування збитків у разі втрат, спричинених шахрайством або порушеннями правил. Це має зменшити кількість скандалів і краху платформ, які часто траплялися на нерегульованому ринку.
Regulation також встановлює чіткі правила для емітентів стейблкоїнів. Компанії, що випускають такі активи, повинні гарантувати їхню стабільність через резерви, прозору політику управління і нагляд з боку фінансових регуляторів. Це спрямовано на те, щоб уникнути ризиків для грошово-кредитної політики і фінансової стабільності ЄС.
ЄС прагне до того, щоб ринок криптоактивів розвивався під наглядом, але без надмірного тиску, зберігаючи інноваційність. Регулювання не забороняє криптовалюти, а навпаки — легалізує і цивілізує галузь, створюючи правила, які дозволяють компаніям працювати прозоро і відповідально. Це також відкриває шлях для інтеграції цифрових активів у традиційну фінансову систему, стимулює розвиток фінтеху, децентралізованих фінансів і токенізованої економіки.
Таким чином, Європейський Союз сьогодні є одним з лідерів у створенні глобального стандарту для регулювання крипторинку, який уже стає орієнтиром для інших країн — зокрема України, яка прагне гармонізувати своє законодавство з європейським.
Регулювання в Японії
Японія є однією з перших країн у світі, яка офіційно визнала криптовалюти та запровадила чітке правове регулювання у цій сфері. Вже у 2017 році Японія визнала біткоїн та інші цифрові активи законним платіжним засобом, а також встановила правила для бірж і компаній, що працюють із криптоактивами. Регулювання здійснюється Агентством фінансових послуг Японії (FSA) — головним фінансовим регулятором країни.
Основний акцент у японській моделі регулювання — це захист споживачів і запобігання фінансовим злочинам. Щоб працювати на ринку, криптовалютні біржі повинні проходити сувору реєстрацію, дотримуватись вимог до капіталу, впроваджувати системи внутрішнього контролю, звітувати про фінансову діяльність і виконувати політики протидії відмиванню коштів. Компанії також зобов’язані зберігати кошти клієнтів окремо від власних активів та мати достатні резерви, щоб відшкодувати втрати у разі зламу або інших непередбачених ситуацій.
Контроль над кібербезпекою
Після кількох великих інцидентів — зокрема краху біржі Mt. Gox у 2014 році та зламу Coincheck у 2018-му — Японія посилила контроль над кібербезпекою та операційними ризиками. Зокрема, були введені вимоги до зберігання криптовалют в офлайн-гаманцях (cold wallets), запроваджено постійний аудит і моніторинг бірж.
Окрема увага в японському законодавстві приділяється стейблкоїнам і токенам, які мають ознаки цінних паперів. Вони підпадають під дію закону про фінансові інструменти та біржі (FIEA), і для роботи з такими активами потрібна додаткова ліцензія. Це дозволяє регулятору ефективніше контролювати токенізовані фінансові продукти та захищати інвесторів.
Японія також активно розглядає можливість запуску власної цифрової валюти центрального банку (CBDC) — цифрової єни. Банк Японії вже проводить технічні експерименти і вивчає вплив цифрових валют на фінансову систему.
Таким чином, Японія демонструє збалансований підхід: вона підтримує розвиток інновацій, визнаючи криптовалюти як частину нової фінансової реальності, водночас встановлюючи жорсткі рамки для забезпечення стабільності, прозорості та довіри на ринку. Її модель часто наводять як приклад ефективного регулювання цифрових активів.
Регуляція в США
У США регулювання криптовалют — це складна та багаторівнева система, в якій беруть участь одразу кілька державних органів. Кожен із них по-своєму класифікує цифрові активи, що часто призводить до юридичних суперечностей і складнощів для бізнесу. Проте, попри ці труднощі, США залишаються одним із найвпливовіших і найпривабливіших ринків для криптовалютного сектору завдяки розвиненій фінансовій інфраструктурі, активним інвесторам і великій кількості технологічних компаній.
SEC та CFTC
Головними регуляторами у США є SEC (Комісія з цінних паперів і бірж), яка розглядає багато токенів як цінні папери, та CFTC (Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами), яка натомість класифікує Bitcoin і Ethereum як товари. Ця різниця у підходах призводить до того, що криптокомпаніям часто доводиться взаємодіяти з кількома регуляторами одночасно, а це ускладнює ведення бізнесу та розробку продуктів.
Податкова служба (IRS) розглядає криптовалюту як власність, а отже, вимагає декларування прибутку від її продажу. Це створює додаткове податкове навантаження для інвесторів та трейдерів, які повинні фіксувати кожну транзакцію. Також діють правила щодо протидії відмиванню коштів (AML) та знання свого клієнта (KYC), які виконуються через мережу FinCEN.
В останні роки США активізували зусилля щодо боротьби з криптошахрайствами, маніпуляціями ринком і відмиванням грошей. Багато гучних справ стали сигналом для всього ринку, що США налаштовані серйозно контролювати цю сферу. При цьому в Конгресі триває обговорення законопроєктів, які мали б нарешті врегулювати криптовалюти на загальнонаціональному рівні, визначити, які активи є цінними паперами, а які — товарами, і дати чіткі правила для проєктів та інвесторів.
Попри все, багато стартапів, фондів та бірж і далі обирають США як основне місце реєстрації або ведення діяльності. Тож хоч регуляторне середовище досі неідеальне, ринок США залишається одним із ключових для всієї глобальної індустрії цифрових активів.
Політика криптовалют у Китаї
У Китаї державна політика щодо криптовалют є однією з найжорсткіших у світі. Уряд країни послідовно вводив обмеження, а згодом і повну заборону на операції з криптовалютами, мотивуючи це необхідністю захисту фінансової стабільності, боротьби з шахрайством і запобіганням виведенню капіталу за кордон. У 2021 році Китай оголосив незаконними будь-які транзакції з криптовалютами, включно з майнінгом, біржами й послугами, пов’язаними з цифровими активами. Центральний банк Китаю (PBoC) заявив, що криптовалюти не можуть мати статусу законного платіжного засобу, і наказав всім фінансовим установам припинити обслуговування пов’язаних компаній.
До цього Китай був найбільшим у світі центром майнінгу Bitcoin, але після заборони більшість майнерів була змушена або припинити діяльність, або перемістити обладнання в інші країни — зокрема до Казахстану, США чи Росії. Незважаючи на заборони, частина тіньової активності з криптовалютами зберігається, проте її масштаби значно зменшились, і китайський уряд активно блокує іноземні біржі та криптосервіси в інтернеті.
Власна цифрова валюта
Водночас Китай активно просуває власну цифрову валюту — цифровий юань (e-CNY), який повністю контролюється Народним банком Китаю. Цей крок демонструє стратегічне прагнення Китаю зберегти централізований контроль над фінансами в умовах цифрової трансформації, не допускаючи при цьому незалежних криптоактивів до економічного обігу. Цифровий юань уже тестується в багатьох містах, використовується у пілотних проєктах під час великих подій (як-от Олімпіада в Пекіні) та інтегрується у цифрові платформи.
Таким чином, Китай обрав шлях суворої заборони децентралізованих криптовалют і водночас розробляє державні альтернативи, які дозволяють уряду повністю контролювати фінансові потоки. Такий підхід є частиною ширшої стратегії щодо цифрового суверенітету й посилення фінансового моніторингу.
Висновок
Регулювання криптовалют є важливою темою для багатьох країн, оскільки воно визначає правове поле для розвитку технології та забезпечує економічну стабільність. У країнах, де криптовалюти регулюються, створені умови для залучення інвестицій і розвитку стартапів. Наприклад, США, Японія та ЄС мають чіткі правила для роботи криптовалютних компаній, що забезпечує безпеку і стабільність ринку.
Для України регулювання криптовалют є важливим, оскільки відсутність законодавчої бази обмежує розвиток індустрії. Ухвалення закону дозволить легалізувати криптовалюти, забезпечити захист громадян і створити умови для інновацій. Однак для успіху важливо не лише прийняти закон, а й створити умови для конкурентоспроможності на міжнародному рівні, сприяючи залученню інвестицій та розвитку нових технологій.