Україна залишається одним із світових лідерів за рівнем використання криптовалют, проте досі не має чітких законодавчих норм для їхнього оподаткування. Влада нарешті готова врегулювати цю сферу, і вже у першому кварталі 2025 року очікується ухвалення закону про легалізацію криптоактивів.
У цій статті видання Crypto News розбереться, які зміни принесе нове законодавство та як це вплине на власників криптовалют в Україні.
Актуальне законодавство щодо криптовалют в Україні
У листопаді 2023 року у Верховній Раді було зареєстровано два законопроєкти, спрямовані на врегулювання оподаткування операцій з віртуальними активами: №10225 (ініційований Податковим комітетом) і №10225-1 (розроблений Мінцифри). Їх ухвалення є фінальним кроком на шляху до офіційної легалізації криптовалют в Україні.
Ще у лютому 2022 року, за тиждень до повномасштабного вторгнення, парламент ухвалив Закон України №2074-IX «Про віртуальні активи», який мав створити правові рамки для функціонування ринку криптовалют. Однак цей закон мав набути чинності лише після завершення воєнного стану, а подальші законодавчі ініціативи так і не були реалізовані.
Мінфін висловив занепокоєння щодо запропонованих змін, зазначивши, що пільговий режим оподаткування може призвести до значних втрат бюджетних надходжень. Наразі в Податковому кодексі України немає чітко визначеного механізму оподаткування криптовалютних операцій, тому вони підпадають під загальні податкові правила.
Згідно з чинною практикою, дохід від продажу або іншого відчуження криптовалют оподатковується за загальною ставкою податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18%, а з 1 січня 2025 року додатково стягуватиметься військовий збір у розмірі 5%. Наприклад, якщо інвестор продає біткоїн 26 лютого 2025 року, то податкові зобов’язання складуть 18% від отриманого доходу, плюс військовий збір.
Декларуванню підлягає лише дохід від криптовалютних операцій. Сам факт володіння цифровими активами не є об’єктом оподаткування, якщо протягом року не здійснювалися жодні транзакції.
Що пропонують для оподаткування
До порядку денного 13-ї сесії Верховної Ради (лютий—серпень 2025 року) включено розгляд законопроєктів №10225 та №10225-1, які регулюють оподаткування віртуальних активів. Перший розроблений Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), другий — Мінцифри. Відповідно, регулювання ринку може перейти до НКЦПФР та НБУ або до Мінцифри та НБУ.
Обидва документи пропонують нову редакцію Закону «Про віртуальні активи» та прирівнюють оподаткування криптовалюти до фінансових операцій із цінними паперами. Законопроєкт №10225 передбачає оподаткування всіх операцій з обміну віртуальних активів, що ускладнює їх облік. Мінцифри пропонує звільнити від податку обмін криптовалют, якщо результатом є лише віртуальні активи.
Основна ставка податку на прибуток для підприємств — 18%. Операції з NFT у версії НКЦПФР та зі службовими токенами у версії Мінцифри підпадають під ПДВ. Для фізичних осіб базова ставка ПДФО — 18%, але альтернативний законопроєкт передбачає пільгові 5% на перші три роки та 9% на наступні п’ять років, якщо річний дохід не перевищує 7 млн грн.
Фізичні особи зобов’язані декларувати операції з криптовалютою. У проєкті Мінцифри податок сплачуватимуть самі власники активів, а в НКЦПФР — податкові агенти.
Ключова відмінність між документами — визначення бази оподаткування. НКЦПФР вимагає сплати податку навіть при обміні однієї криптовалюти на іншу, тоді як Мінцифри вважає, що податок має застосовуватися лише при конвертації в реальні гроші.
Регулятор ринку також залишається спірним питанням. НКЦПФР наполягає на своєму досвіді в управлінні інвестиційними активами, тоді як Мінцифри вважає себе ключовим регулятором, проте допускає компроміс.
Чи буде легалізація та чому необхідно встановити чіткі правила
Головний показник того, чи справді уряд готовий легалізувати криптовалюту, – це наявність відповідних доходів у держбюджеті на 2025 рік. Як зазначає економіст Анатолій Гулей, у щойно ухваленому бюджеті таких надходжень не передбачено, що може свідчити про чергове відкладення реформи.
Втім, у Міністерстві цифрової трансформації запевняють, що питання ще не закрите, і в наступному році доходи від криптоіндустрії можуть з’явитися в бюджетних планах. Це особливо актуально в умовах, коли країна потребує додаткових фінансових ресурсів.
Легалізація криптовалют та запровадження зрозумілих податкових правил є критично важливими для розвитку фінансового ринку. Поточна ситуація створює значні ризики для інвесторів, оскільки податки нараховуються на весь дохід без врахування витрат на придбання активів.
Запропоновані законопроєкти №10225 і №10225-1 покликані зробити систему оподаткування криптоактивів більш прозорою та справедливою. Головна ідея – оподаткування фінансового результату операцій, а не валового доходу, що відповідає принципам оподаткування традиційних інвестицій. Проте узгодження позицій державних органів та бізнесу ще триває.
Крім того, легалізація важлива для підтвердження джерела походження коштів. Відсутність зрозумілих податкових норм ускладнює відкриття банківських рахунків, започаткування бізнесу та великі фінансові операції. Це створює бар’єри як на внутрішньому ринку, так і для міжнародних транзакцій.
Встановлення чітких податкових правил дозволить інвесторам легально оперувати своїми активами, сприятиме розвитку криптоіндустрії та залученню нових гравців у сферу цифрових фінансів.
Три основні принципи легальної криптовалюти у світі
Регулювання криптовалют базується на трьох ключових принципах:
- Податковий нейтралітет – встановлення однакових ставок для всіх учасників, що відповідають міжнародним стандартам. Українська криптоспільнота виступає за нижчі податки для залучення європейських інвесторів, тоді як міжнародні організації не підтримують таку ініціативу через конкуренцію.
- Гармонізація з міжнародними стандартами – узгодження українського законодавства із європейськими та світовими нормами. МВФ наполягає на тому, щоб регулювання криптовалют в Україні відповідало міжнародним вимогам, що є умовою отримання фінансової підтримки від іноземних донорів.
- Економічна привабливість – створення умов, за яких інвестори віддаватимуть перевагу українському ринку перед іншими юрисдикціями. Якщо податкова політика буде аналогічною до європейської, іноземний капітал залишиться в ЄС, а не прийде в Україну.
МВФ визначив грудень 2024 року як дедлайн для розробки законодавства щодо віртуальних активів. Це означає, що в найближчий час уряду доведеться знайти баланс між привабливістю для інвесторів та відповідністю міжнародним стандартам.
Європейський досвід
Для України орієнтиром у сфері крипторегулювання є регламент MiCA (Markets in Crypto Assets regulation), ухвалений Європарламентом 20 квітня 2023 року. Цей документ встановлює правила для криптоактивів у країнах ЄС, і зараз європейські держави адаптують своє національне законодавство відповідно до нього. Україна також прагне слідувати цим стандартам, а Міністерство цифрової трансформації вказує на безпекові критерії як один із ключових факторів легалізації криптовалюти.
За словами заступника міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова, Україна має всі підстави розраховувати на підтримку міжнародних партнерів у питанні регулювання криптоіндустрії, оскільки вони зацікавлені у виведенні віртуальних активів із “тіні”. Водночас він зазначає, що прогнозувати конкретну дату легалізації складно, хоча 2025 рік виглядає реалістичним.
Прийняття спеціального законодавства принесе низку змін:
- Ліцензування національних криптоплатформ
- Впровадження AML/KYC-процедур для запобігання фінансовим злочинам
- Правовий захист інвесторів
- Офіційне оподаткування доходів від криптоактивів
Західні партнери підтримують ці ініціативи, однак головні кроки у цьому напрямку має зробити сама Україна.
Виклики та перспективи легалізації криптовалюти в Україні
Українська криптоіндустрія загалом підтримує ініціативу держави щодо врегулювання віртуальних активів, хоча темпи цього процесу залишаються повільними. Незважаючи на війну та складнощі з законодавчими нормами, країна поступово рухається до легалізації крипторинку.
Багато криптокомпаній очікують на ухвалення законодавства, щоб зареєструватися в Україні офіційно та почати сплачувати податки. За оцінками Міністерства цифрової трансформації, потенційні надходження від цього сектора можуть досягати 22 млрд грн на рік. В умовах бюджетного дефіциту та нестабільної міжнародної підтримки ці кошти можуть відіграти важливу роль у фінансовій стабільності країни.Проте є ризик, що ці доходи можуть залишитися лише на папері, якщо регулювання виявиться занадто складним або створить надмірний адміністративний тиск на бізнес. Зокрема, неефективна судова та правоохоронна система може відлякати потенційних інвесторів, які побоюються бюрократичних перепон та можливих зловживань з боку силових структур.
Окремий виклик – криміналізація криптовалют в очах правоохоронних органів. На жаль, цифрові активи часто асоціюють із незаконними операціями, відмиванням коштів та хабарництвом. У таких умовах законодавча легалізація крипторинку не гарантує його захисту від тиску силовиків, які й досі можуть влаштовувати перевірки та блокувати рахунки навіть легальних компаній.
Щоб реформа крипторинку принесла користь не лише державному бюджету, а й самим учасникам ринку, Україна має знайти баланс між посиленим наглядом та створенням сприятливих умов для бізнесу. Це питання стосується не тільки криптоіндустрії, а й усієї економіки, яка потребує прозорого регулювання та захисту інвесторів від свавілля правоохоронців.